Миска куті – 50 гривень, м’ясні смаколики – від 300

Цього року пісний стіл трохи подешевшав, а різдвяний – навпаки.

У передсвяткові дні кожна господиня має клопіт: як приготувати на Святий вечір смачний пісний стіл? Торік головна святвечірня страва – кутя – була “золота”. За півлітрову банку вимоченої пшениці продавці на ринках просили 11−12 гривень, склянку маку – 10 гривень.

Цього року деякі складники куті подешевшали. І за склянку маку, і за півлітровий слоїк хорошого зерна правлять 10 гривень. Родзинки, цукати та волоські горіхи теж не подорожчали порівняно з минулим роком. Цукати – 150 гривень за кілограм, родзинки – 70, чорнослив – 60, волоські горіхи – 15-20 гривень за склянку. Ціна за півлітрову банку меду теж не змінилася – 60-75 гривень.

У народі є звичай: перша кутя має бути багатою, тобто присмаченою цукатами, курагою, горішками. Друга кутя (на Хрещення) може бути скромнішою. Цього року миска ситої багатої куті обійдеться у 50 гривень, торік була на кілька гривень дорожча. А ось святковий стіл на Різдво з вудженими м’ясними виробами влетить у копієчку – шинки, ковбаси та м’ясо, кажуть продавці, подорожчали на 10-15%. Щоб придбати все “за протоколом”, треба викласти щонайменше 300 гривень.

Деякі продукти до пісної вечері на 6 січня можна купити, не доходячи до ринку. “Бордюрники” продають сухофрукти по 15 гривень за півкілограма, а на ринку кіло коштує 40.

Горнятко перекислої капусти для вареників – 7. Головка часнику – 7−8, за кілограм домашнього просять 85. Мак для куті “з тротуару” – 9 гривень за склянку, а на ринку – на гривню дорожче. Продавчині із села припрошують купити саме в них. Мовляв, на базарі є польський мак, який трохи гірчить або “пустий”… У супермаркетах можна придбати готову начинку для куті польського виробництва. Крім перетертого маку, там є цукати та родзинки – 29−32 гривні за 330-грамову банку.

Від ціни в’язки сушених білих очі на лоб лізуть – 250 гривень. Щоб зекономити, доведеться брати на грибну підливу в’язку міксу – підберезники, підосичники та лисички по 25−35 гривень. Ціна залежить від довжини нитки, на якій нанизані грибочки. Йду шукати мариновані білі. Але марно. Весь ринок обійшла – немає. Навіть маринованих підберезників не знайшла. Торік білі продавали, але трохи дорого – 100 гривень за літрову банку. Красиві свіжі шампіньйони продають по 46 гривень за кілограм. Є дешевші, але вони чорні і годяться хіба що на підливу.

Морква, картопля, цибуля – по 5 гривень за кілограм. Шість-сім гривень коштує кіло буряку. Білокачанна капуста не першої свіжості – 2,5−3. Красива капуста – по 5.

На Святвечір традиційно запікають та смажать рибу. Найдешевша риба – від 50 гривень за кілограм, крабові палички – від 90. А ось на живу рибу попит менший. Кілограм білого амура – 65 гривень, товстолоб – 38, короп – 56.

Ціни на м’ясне кусаються. Сире сало – 50−55 гривень, свіжа кров’янка, з якої йде пара, – 50. Якщо хочете приготувати кров’янку вдома, треба викласти 20 гривень за десятиметрову упаковку кишки, плюс за літр крові – 15 гривень, кілограм гречки – 37 гривень.

Набір кісток для холодцю – від 30 гривень за кілограм, “холодцеві” гомілки – 45. Язики для заливного – 130 гривень за кілограм.

Шинкова вирізка телятини – 90−95 гривень, а свиняча – від 65. Готові вуджені шинки – 140−150 гривень за кілограм, шпондер – 110, ковбаса – 135. М’ясні рулети – від 70 гривень.

 

Різдвяне застілля складно уявити без фруктів. Ціни на “екзотику” майже не підскочили. Хіба що на гривню-дві, і то через святковий попит. Апельсини – 27 гривень за кілограм, ківі – 40, виноград – 45, мандарини – 30−32, гранат – 45, корольок – 55, хурма – 47. Для чаю можна придбати корінь імбиру – 65 гривень за кіло.

 


Повернутися
06.01.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.