ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №98

“Стає нове старим, потім промчать роки – і зміниться старе новим: так було і буде завжди”, — влучно зауважив перський поет Абу Рудакі майже 1100 років тому. Відтоді життя людства круто змінилося: нині за кілька годин ми можемо перетнути відстань з одного куточка землі до іншого, а завдяки інтернету ця відстань долається за секунди! Затрати часу людина суттєво зменшила, однак сам час нам непідвладний, як і колись. Навпаки, здається, що тепер він біжить усе швидше… Ви не помічали?

Тільки розпочинали 2016-ий, аж ось він уже добігає кінця. Рік минає, залишаючи спогади. Цей рік був дуже непростий — і для світу, і для України, і для нашого краю. Чимало українців сумно жартує: не Новий рік святкуємо, а радіємо, що вижили у старому. Неспокій, ненависть, війни, втрати… Так хочеться, щоб усі ці біди 2016-ий забрав із собою назавжди! Та, попри все, було у нас і чимало доброго, правда ж? Радощі – великі і малі- у кожного свої, але спільне і найбезцінніше, що може бути - життя. А раз маємо життя, значить, маємо можливість щось з ним робити.

Життя – і усіх нас, і нашої країни - схоже на хвилинну стрілку: скільки не вдивляйся в неї – руху не помітиш. Але варто відволіктися та повернутися через якихось кілька хвилин, як відразу помічаєш, що час не стоїть на місці, зміни невидимо, але неухильно відбуваються, і їх не зупиниш. Сьогодні ми вже зовсім не такі, як були всього рік тому. Ми можемо дивувати світ і себе. Отож – давайте увійдемо у новий 2017 рік з добрими думками і новими надіями.


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.