Анекдоти №98

* * *

Два сусіди зустрілися біля під’їзду:

— Звідки ти?

— Та з магазину — купив копчену курку і рулон туалетного паперу.

— Я якось теж купив таку курку, так мені одного рулону не вистачило.

* * *

— Любий, нам на роботі доплачуватимуть 15% за шкідливість!
— Ти вже й там усіх дістала?

* * *

— Моню, ви живете за законом або по совісті?

— Я вас благаю, за ситуацією, звичайно!

 * * *

 — Сьомо, попрасуй собі сорочку, а то скажуть, що я в тебе нічого не роблю.

 * * *

 Одеса. Трамвайна зупинка. Дама встигла заскочити у трамвай, а її п’яний чоловік — ні.

Кондуктор кричить водiєвi:

— Сьомо, зупини трамвай, дама ручну поклажу забула!

 * * *

— Як би я хотів мати гарем, — мріє єврей.

— Навіщо тобі гарем, ти ж не мусульманин.

— Гарем — це приголомшлива річ! Першій дружині я скажу, що пішов до другої, другiй — що пішов до третьої, третiй — що пішов до першої. А сам, як султан, піду собі спати.

* * *

— Скажи мені, Фімо. Як я міг зіпсувати своїй дружинi день народження, якщо я навіть не пам’ятаю, коли він у неї?

* * *

Одеса. Розмова по телефону:

— Привіт, Сьомо! Ти де?

— Географічно чи економічно?

 

* * *

 Дружина одного бідняка готувала масло, а він продавав його бакалійникові. Якось бакалiйник засумнівався у вазі масла і, зваживши, побачив, що кожен шматок замість кілограма важить 900 грамів. Наступного дня він сказав біднякові:

— Я більше не купуватиму в тебе, тому що ти мене дуриш.

— У мене немає ваги, тому я зробив мірку з цукру, який купив у тебе.

 

* * *

— Лiкарю, а що таке нетрадиційний наркоз?

— А ось цього, хворий, вам знати не треба — допивайте свою горілку, ось вам ще кухоль пива і лізьте на операційний стіл.

 


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!