Анекдоти №98

* * *

Два сусіди зустрілися біля під’їзду:

— Звідки ти?

— Та з магазину — купив копчену курку і рулон туалетного паперу.

— Я якось теж купив таку курку, так мені одного рулону не вистачило.

* * *

— Любий, нам на роботі доплачуватимуть 15% за шкідливість!
— Ти вже й там усіх дістала?

* * *

— Моню, ви живете за законом або по совісті?

— Я вас благаю, за ситуацією, звичайно!

 * * *

 — Сьомо, попрасуй собі сорочку, а то скажуть, що я в тебе нічого не роблю.

 * * *

 Одеса. Трамвайна зупинка. Дама встигла заскочити у трамвай, а її п’яний чоловік — ні.

Кондуктор кричить водiєвi:

— Сьомо, зупини трамвай, дама ручну поклажу забула!

 * * *

— Як би я хотів мати гарем, — мріє єврей.

— Навіщо тобі гарем, ти ж не мусульманин.

— Гарем — це приголомшлива річ! Першій дружині я скажу, що пішов до другої, другiй — що пішов до третьої, третiй — що пішов до першої. А сам, як султан, піду собі спати.

* * *

— Скажи мені, Фімо. Як я міг зіпсувати своїй дружинi день народження, якщо я навіть не пам’ятаю, коли він у неї?

* * *

Одеса. Розмова по телефону:

— Привіт, Сьомо! Ти де?

— Географічно чи економічно?

 

* * *

 Дружина одного бідняка готувала масло, а він продавав його бакалійникові. Якось бакалiйник засумнівався у вазі масла і, зваживши, побачив, що кожен шматок замість кілограма важить 900 грамів. Наступного дня він сказав біднякові:

— Я більше не купуватиму в тебе, тому що ти мене дуриш.

— У мене немає ваги, тому я зробив мірку з цукру, який купив у тебе.

 

* * *

— Лiкарю, а що таке нетрадиційний наркоз?

— А ось цього, хворий, вам знати не треба — допивайте свою горілку, ось вам ще кухоль пива і лізьте на операційний стіл.

 


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.