Анекдоти №98

* * *

Два сусіди зустрілися біля під’їзду:

— Звідки ти?

— Та з магазину — купив копчену курку і рулон туалетного паперу.

— Я якось теж купив таку курку, так мені одного рулону не вистачило.

* * *

— Любий, нам на роботі доплачуватимуть 15% за шкідливість!
— Ти вже й там усіх дістала?

* * *

— Моню, ви живете за законом або по совісті?

— Я вас благаю, за ситуацією, звичайно!

 * * *

 — Сьомо, попрасуй собі сорочку, а то скажуть, що я в тебе нічого не роблю.

 * * *

 Одеса. Трамвайна зупинка. Дама встигла заскочити у трамвай, а її п’яний чоловік — ні.

Кондуктор кричить водiєвi:

— Сьомо, зупини трамвай, дама ручну поклажу забула!

 * * *

— Як би я хотів мати гарем, — мріє єврей.

— Навіщо тобі гарем, ти ж не мусульманин.

— Гарем — це приголомшлива річ! Першій дружині я скажу, що пішов до другої, другiй — що пішов до третьої, третiй — що пішов до першої. А сам, як султан, піду собі спати.

* * *

— Скажи мені, Фімо. Як я міг зіпсувати своїй дружинi день народження, якщо я навіть не пам’ятаю, коли він у неї?

* * *

Одеса. Розмова по телефону:

— Привіт, Сьомо! Ти де?

— Географічно чи економічно?

 

* * *

 Дружина одного бідняка готувала масло, а він продавав його бакалійникові. Якось бакалiйник засумнівався у вазі масла і, зваживши, побачив, що кожен шматок замість кілограма важить 900 грамів. Наступного дня він сказав біднякові:

— Я більше не купуватиму в тебе, тому що ти мене дуриш.

— У мене немає ваги, тому я зробив мірку з цукру, який купив у тебе.

 

* * *

— Лiкарю, а що таке нетрадиційний наркоз?

— А ось цього, хворий, вам знати не треба — допивайте свою горілку, ось вам ще кухоль пива і лізьте на операційний стіл.

 


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.