Анекдоти №98

* * *

Два сусіди зустрілися біля під’їзду:

— Звідки ти?

— Та з магазину — купив копчену курку і рулон туалетного паперу.

— Я якось теж купив таку курку, так мені одного рулону не вистачило.

* * *

— Любий, нам на роботі доплачуватимуть 15% за шкідливість!
— Ти вже й там усіх дістала?

* * *

— Моню, ви живете за законом або по совісті?

— Я вас благаю, за ситуацією, звичайно!

 * * *

 — Сьомо, попрасуй собі сорочку, а то скажуть, що я в тебе нічого не роблю.

 * * *

 Одеса. Трамвайна зупинка. Дама встигла заскочити у трамвай, а її п’яний чоловік — ні.

Кондуктор кричить водiєвi:

— Сьомо, зупини трамвай, дама ручну поклажу забула!

 * * *

— Як би я хотів мати гарем, — мріє єврей.

— Навіщо тобі гарем, ти ж не мусульманин.

— Гарем — це приголомшлива річ! Першій дружині я скажу, що пішов до другої, другiй — що пішов до третьої, третiй — що пішов до першої. А сам, як султан, піду собі спати.

* * *

— Скажи мені, Фімо. Як я міг зіпсувати своїй дружинi день народження, якщо я навіть не пам’ятаю, коли він у неї?

* * *

Одеса. Розмова по телефону:

— Привіт, Сьомо! Ти де?

— Географічно чи економічно?

 

* * *

 Дружина одного бідняка готувала масло, а він продавав його бакалійникові. Якось бакалiйник засумнівався у вазі масла і, зваживши, побачив, що кожен шматок замість кілограма важить 900 грамів. Наступного дня він сказав біднякові:

— Я більше не купуватиму в тебе, тому що ти мене дуриш.

— У мене немає ваги, тому я зробив мірку з цукру, який купив у тебе.

 

* * *

— Лiкарю, а що таке нетрадиційний наркоз?

— А ось цього, хворий, вам знати не треба — допивайте свою горілку, ось вам ще кухоль пива і лізьте на операційний стіл.

 


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…