До побачення, телебачення?..

 З 1 січня українські канали стануть платними

До Нового року залишились лічені дні, проте можливість зустріти його з кращим другом домосидів – телевізором, буде, виявляється, не у всіх.

Найбільші українські телеканали — такі як “1+1”, “Інтер”, СТБ, “Україна”, Новий канал, ICTV — з першого дня  2017 року стануть платними для ретрансляції в кабельних мережах. Медіагрупи оцінили свої трансляції в середньому по 75 копійок у місяць з одного абонента, активно ведуть переговори і вже досягли попередніх домовленостей з більшістю великих провайдерів. Втім, з деякими гравцями ринку так і не вдалося домовитися і ряд провайдерів вважає цю ціну несправедливою й погрожує відключити популярні українські телеканали  прямо в новорічну ніч. Скільки відтепер доведеться платити тернопільському глядачеві і з яким телебаченням він залишиться в 2017 році, з’ясовувала “НОВА…”

Телеканали знають собі ціну

 З 1 січня набуває чинності закон, який встановлює комерційні відносини між провайдерами телебачення і телеканалами. Наразі провайдери безкоштовно в обов’язковому порядку транслюють більше десяти українських телеканалів, що входять до групи “1+1 Медіа”, Starlightmedia, “Медіа Група Україна” та Inter Media Group. Це так звана “універсальна програмна послуга”. З нового року перелік телеканалів, що входять до універсальної програмної послуги, скоротиться до громадських мовників, телеканалу “Рада” та місцевих телеканалів. Решта будуть транслюватися в кабельних мережах на підставі договорів з провайдерами. Загальна кількість ТБ-провайдерів в Україні — понад 520 компаній. Рік уже підходить до кінця, але сторони досі не змогли до кінця визначитися, хто кому буде платити за цими угодами. Наразі переговорний процес іде повним ходом.

Хочеш дивитися — плати!

“Я не хочу розголошувати конкретні назви компаній, з якими ми вже підписали угоди, і тих, з ким ще ні, щоб не вплинути на них. Вартість трансляції для всіх однакова – 75 копійок з абонента у місяць за шість наших телеканалів”, — розповів РБК “Україна” директор зі стратегічного розвитку групи Starlightmedia Федір Гречанінов. Що стосується цінової політики, то “1+1 Медіа” і Starlightmedia вартість своїх телеканалів оцінили однаково: у 75 копійок у місяць на абонента. Решта медіагруп публічно не озвучують вартість своїх каналів для українських провайдерів. За даними самих провайдерів, у “Медіа Групи Україна” вона складає 45 копійок на абонента, а у Inter Media Group — 3 гривні з абонента. Всі ціни, зазначені вище,  мають одну обмовку: медіагрупи будуть погоджувати вартість з кожним провайдерм залежно від його абонементської бази.

Що ж відбудеться з цінами на ТБ-тарифи? Представники тернопільського провайдера телекомунікацій “Колумбус” зазначають, що наразі триває процес перемовин із медіагрупами, проте запевняють, що залишитися без улюблених телепрограм у новорічну ніч тернополянам не загрожує, і наразі змін у трансляції телеканалів не буде.

Кіна не буде?

Як розповів столичним виданням гендиректор однієї з найбільших компаній-провайдерів “Воля” (її послугами користуються і тернополяни)  Джордж Жембери, ціни в наступному році можуть бути скориговані.  Але поки немає угод з усіма медіагрупами, говорити про конкретні цифри рано.   “Наразі ми отримали такі пропозиції від двох телегруп, але я не можу розголошувати їх назви, доки домовленостей не досягнуто”,  — каже Джордж Жембери. А на запитання, чи готова “Воля” вимкнути ті канали, з якими не буде досягнуто домовленостей, відповідає: “Ми працюємо в правовому полі. Якщо в нас буде договір, ми будемо його використовувати. Якщо ні – вимкнемо канали… Проте я не хочу говорити про новорічну ніч як про кінець світу. Давайте не будемо називати цю дату днем відключення телеканалів, вона нерелевантна. Але це питання точно доведеться вирішувати.”


Повернутися
01.01.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...