Анекдоти №97

— Вибачте, ви не пiдкажeте, як пройти до лікарні?
— Ви знаєте, це складно пояснити. Простіше дати вам по голові й викликати «швидку».

* * *

ітня одеситка приходить у міліцію, хоче написати заяву про зґвал­тування. Її запитують

— Де й коли?

— Учора о 6-й годині вечора поруч з автобусною зупинкою.

— Чому ж ви не покликали на допомогу?

— Він мене шантажував!

— Як?

— Він сказав: «закричиш — піду».

* * *

Зустрілися два дідусi:

— Ну що, згадаємо молодість, підемо по дівках?

— А якщо відмовлять?

— Не біда! Біда буде, якщо погодяться.

* * *

— Доню, запам’ятай! Заміж треба виходити стільки разiв, скільки беруть!

* * *

— Ізю, а чому, коли вам телефонують, ви берете слухавку тільки після десятого дзвінка?

— Нехай думають, що в мене велика квартира.

* * *

— Розо, я не можу зрозуміти, чому Сьома весь час запитує, як у мене справи на особистому фронті?
— Так що тут незрозумілого? На передову хоче.

 * * *

Мама проводжає сина на курорт:

— Запам’ятай, Сьомо, на незнайомому пляжі у воду треба заходити поступово i обережно: спочатку теща, потім — дружина.

 * * *

Дві подруги:

— Ти навіть не уявляєш, наскільки я втомилася морально.

— Так відпочинь аморально.

* * *

 — Моню, ви пам’ятаєте, що колись презерватив коштував дві копійки, а пиріжок iз повидлом — п’ять?

— Так, на сім копійок так можна було погуляти!

* * *

— Любий, як ти гадаєш, у раю чоловіки живуть окремо від жінок?

— Безумовно, інакше який же це рай.

 


Повернутися
24.12.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.