У Тернополі науковці та аграрії України радилися, як заробляти на землі

    В Україні знаходиться 90 відсотків світових чорноземів. За підрахунками фахівців, як аграрна держава, ми можемо повністю забезпечувати себе самі і продуктами тваринництва. І створювати робочі місця для своїх співвітчизників за рахунок переробних галузей. Однак картина нині далека від ідеальної. Переважно експортуємо, а потім завозимо з-за кордону готову, не завжди якісну продукцію, втрачаючи на цьому величезні кошти.

Більшість громадян держави, яка володіє найціннішим світовим багатством – родючою землею, сьогодні перебуває за межею бідності. Українці заробляють на прожиття у панів за кордоном, коли можна багатими бути вдома.

Ще одна глобальна проблема для України нині – фактичне захоплення земель великими латифундистами. Мале фермерство, середні сільськогосподарські підприємства не завжди мають поштовх для успішного розвитку.

Про це і не тільки йшлося на агрофорумі «Агропромислове підприємництво 2016», який днями відбувся на Тернопільщині, пише «Наш День», уже втретє. Головними організаторами програми були Асоціація фермерів та приватних землевласників і Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, керівником яких є уродженець Заліщанщини Іван Томич. А також Львівський національний аграрний університет (ректор – академік, професор Володимир Снітинський) і публічний, добре відомий краянам, проект «Людина – Меценат року» (організатор Сергій Бачинський).

Присутні обговорили питання інноваційного розвитку сільського господарства, де спільно задіяні наука та виробництво. Вчені Львівського університету провели відеоконференцію з питань ведення агробізнесу в Україні, подали своє бачення стратегії розвитку малих сільськогосподарських підприємств. Під час круглого столу поділилися з присутніми передовими технологіями у галузі рослинництва і тваринництва, поліпшенням стану природних кормових угідь, сучасною концепцією вирощування овочів та фруктів, яка дозволяє успішно конкурувати з відомими світовими фірмами. Аграріїв цікавили також відновлювані джерела енергії та енергозбереження.

Важливою складовою агропромислової політики, наголошували присутні, є регулювання сільськогосподарського ринку, яке нині в Україні, на відміну від Європейського Союзу, практично відсутнє.

Як зазначив один з організаторів заходу Сергій Бачинський, такі форуми практикуються в усіх регіонах України. У Тернополі зібралися аграрії, науковці з нашої, Хмельницької, Івано-Франківської, Львівської областей. Подібні зустрічі дозволяють обмінятися думками, поширювати власний досвід господарювання.

– Цьогорічний агрофорум для нашого товариства перший, – каже Оксана Жук, представниця ТОВ «Волочиськ-Агро», редактор газети «Хлібодар Поділля». – Але, сподіваємося, що його наслідки будуть спонукати нас до участі і в майбутньому. Товариство обробляє землі на території Хмельницької і Тернопільської областей. Зокрема, наш регіональний центр на Тернопільщині – це три райони: Підволочиський, Збаразький, Лановецький. Основною стратегічною культурою є цукровий буряк, починаючи від вирощування і закінчуючи виробництвом солодкого продукту. Наше товариство має велику соціальну відповідальність як перед пайовиками, так і перед громадами сіл, на території яких здійснює свою діяльність. Це і великі капіталовкладення в медичну сферу, в освіту, в побут. Сподіваємося, що подібні зустрічі будуть лише сприяти розвитку сільського гоподарства на теренах нашого подільського краю.

Директор ТОВ «СТЕП-М» із с. Росохач Чортківського району Василь Батрин розповів, що його господарство наразі займається рослинництвом із залученням голландських та французьких інвестицій, планують також розвиток тваринництва. Особисто його зацікавили розробки львівських науковців електронних систем контролю якості посівів, а також виведені ними сорти насіння окремих культур.

З інтересом сприйняли присутні також виступи, інноваційні ідеї доктора економічних наук, професора ТНЕУ Петра Пуцентайла, заступника директора Волочиського машинобудівного заводу АТ «Мотор Січ» Віталія Назарова, проректора Львівського аграрного університету Ігоря Яціва, директора Борщівського агротехнічного коледжу Ярослава Козія, інших аграріїв та науковців.