Анекдоти №96

Дружина:

— Про що це ти з сусідкою говорив?

Чоловік:

— Про погоду.

Дружина:

— Слухай, синоптику. Якщо ще раз із нею поруч побачу — випадеш в осад, без штормового попередження!

 * * *

— Сусіде! Мені сказали, що ти до моєї дружини ходиш? Мені це не подобається!

— Ви з дружиною розберіться — їй подобається, тобі не подобається.

 * * *

Щасливим називається такий шлюб, у якому одна половина хропе, а інша не чує.

 * * *

Мовчазна жінка — це бомба уповільненої дії. Невідомо, коли вибухне і якою буде потужність вибуху.

  * * *

 Дівчина і хлопець збираються жити разом і обговорюють можливі побутові проблеми. Дівчина каже:

— Я готуватиму і прибиратиму. А ти що робитимеш?

— Я питиму пиво і їстиму м’ясо.

— А з корисного? — допитується дівчина.

— А з корисного — овочі.

* * *

Помер старий єврей за грою в покер. Решта гравців зібралися і думають, як повідомити дружині. Вибрали Ізю як найделікатнiшого. Ізя приходить до будинку померлого і стукає у двері. Відкриває дружина покійного.

— Здрастуйте, Софочко!

— Здрастуй, Ізю!

— Софочко, ваш Мойша всю ніч грав у карти і програв великі гроші.

— Та щоб він здох!

— Таки вже.

**

— Я їм нерозчинний цукор. Невже я через це товста?
— А де ти такий цукор береш?
— Так звичайний, просто він у згущеному молоці не розчиняється.

**

Найкращий захист — це напад, тому замість «Пояснювальна» завжди пишiть «Доповідна».

***

Із розмови на Привозі:

— Кава — чорна смерть, м’ясо — жирна смерть, цукор — біла смерть. Скрiзь одна смерть. Кажуть, що корисно тільки голодування!

— І після цього ви ще стверджуватимете, що в нашій країні не дбають про людей!
 

* * *

«Який букет, який післясмак! Урожай 2015 року. Мій улюблений!» — сказав Петро, допиваючи розсіл iз банки з помідорами.
 

* * *

 — Я їм нерозчинний цукор. Невже я через це товста?

— А де ти такий цукор береш?

— Так звичайний, просто він у згущеному молоці не розчиняється.
 

* * *
  Маленьке місто — це коли особисто знаєш людей, яким адресовано написи на стінах, парканах і гаражах.
 

* * *

Чоловік дзвонить додому:

— Люба, я сьогодні не прийду додому, ми в Маріка в карти граємо.

Дружина, посміхнувшись, тихенько каже:

— Маріку, ти чув? Він у тебе в карти грає.

І тут Марік почав швидко збиратися додому.

— Ти ж сказав дружині, що у відрядженні.

— Я у відрядженні, але я знаю з ким він грає в карти!

**

Поки стояв у черзі до психіатра по довідку, що не перебуваю на обліку, до того розпсихувався, що поставили на облік

***

Старий єврей:
— Уперше я одружився в Києві — невдало. Вдруге я одружився в Одесі — теж невдало. А втретє я одружився в Харкові — дуже вдало. Тепер завжди одружуватимуся в Харкові.


Повернутися
22.12.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.