Анекдоти №96

Дружина:

— Про що це ти з сусідкою говорив?

Чоловік:

— Про погоду.

Дружина:

— Слухай, синоптику. Якщо ще раз із нею поруч побачу — випадеш в осад, без штормового попередження!

 * * *

— Сусіде! Мені сказали, що ти до моєї дружини ходиш? Мені це не подобається!

— Ви з дружиною розберіться — їй подобається, тобі не подобається.

 * * *

Щасливим називається такий шлюб, у якому одна половина хропе, а інша не чує.

 * * *

Мовчазна жінка — це бомба уповільненої дії. Невідомо, коли вибухне і якою буде потужність вибуху.

  * * *

 Дівчина і хлопець збираються жити разом і обговорюють можливі побутові проблеми. Дівчина каже:

— Я готуватиму і прибиратиму. А ти що робитимеш?

— Я питиму пиво і їстиму м’ясо.

— А з корисного? — допитується дівчина.

— А з корисного — овочі.

* * *

Помер старий єврей за грою в покер. Решта гравців зібралися і думають, як повідомити дружині. Вибрали Ізю як найделікатнiшого. Ізя приходить до будинку померлого і стукає у двері. Відкриває дружина покійного.

— Здрастуйте, Софочко!

— Здрастуй, Ізю!

— Софочко, ваш Мойша всю ніч грав у карти і програв великі гроші.

— Та щоб він здох!

— Таки вже.

**

— Я їм нерозчинний цукор. Невже я через це товста?
— А де ти такий цукор береш?
— Так звичайний, просто він у згущеному молоці не розчиняється.

**

Найкращий захист — це напад, тому замість «Пояснювальна» завжди пишiть «Доповідна».

***

Із розмови на Привозі:

— Кава — чорна смерть, м’ясо — жирна смерть, цукор — біла смерть. Скрiзь одна смерть. Кажуть, що корисно тільки голодування!

— І після цього ви ще стверджуватимете, що в нашій країні не дбають про людей!
 

* * *

«Який букет, який післясмак! Урожай 2015 року. Мій улюблений!» — сказав Петро, допиваючи розсіл iз банки з помідорами.
 

* * *

 — Я їм нерозчинний цукор. Невже я через це товста?

— А де ти такий цукор береш?

— Так звичайний, просто він у згущеному молоці не розчиняється.
 

* * *
  Маленьке місто — це коли особисто знаєш людей, яким адресовано написи на стінах, парканах і гаражах.
 

* * *

Чоловік дзвонить додому:

— Люба, я сьогодні не прийду додому, ми в Маріка в карти граємо.

Дружина, посміхнувшись, тихенько каже:

— Маріку, ти чув? Він у тебе в карти грає.

І тут Марік почав швидко збиратися додому.

— Ти ж сказав дружині, що у відрядженні.

— Я у відрядженні, але я знаю з ким він грає в карти!

**

Поки стояв у черзі до психіатра по довідку, що не перебуваю на обліку, до того розпсихувався, що поставили на облік

***

Старий єврей:
— Уперше я одружився в Києві — невдало. Вдруге я одружився в Одесі — теж невдало. А втретє я одружився в Харкові — дуже вдало. Тепер завжди одружуватимуся в Харкові.


Повернутися
22.12.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.