Знявши шапку, за волоссям не плачуть

Непокрита голова взимку загрожує багатьма проблемами зі здоров’ям.

Навіть у найлютіші морози не носите шапки? Переконані, що капюшона достатньо? Зимові головні убори псують зачіски, від них електризується волосся. Якщо людина любить слухати музику через навушники, шапка заважатиме процесу. Але без неї взимку – як без утеплених чобіт. Обійтися можна, якщо пересуватися виключно авто. “А от якщо багато ходите пішки з непокритою головою, проблем зі здоров’ям не уникнути”, – застерігає лікар-отоларинголог Анатолій Доміловський. Шапку радить носити навіть при +5… +10°С, особливо якщо падає дощ, дме вітер, тече із носа, не так давно перехворіли на ГРВЗ, повертаєтеся зі спортзалу, басейну, лазні чи сауни, кілька годин тому помили голову. Волога, яка випаровується зі шкіри голови, забирає тепло.

 Найшвидше мерзнуть вуха. Спробуйте вийти на вулицю з оголеними колінами. Вони миттю почервоніють. Так само реагує на перепад температур наш орган слуху. На тлі зниженого імунітету може розвинутись отит (запалення вуха). Інфекція може спуститися “поверхом” або двома нижче – тоді виникне гайморит (запалення слизової гайморової пазухи) чи ангіна (запалення мигдаликів). Або піднятися вище – тоді розвинеться фронтит (запалення лобної пазухи) чи навіть менінгіт (запалення оболонок головного мозку).

    10% – стільки становить шкіра голови від усієї поверхні тіла. Ось чому через голову “втікає” велика кількість тепла.

Часто люди, які цілий рік обходяться без головних уборів, скаржаться на голов­ний біль. Головний біль – один зі симптомів менінгіту, однак найчастіше це – результат перепаду температур, що викликає спазм судин (коли людина заходить з морозу у тепле приміщення). Якщо при цьому продовжувати курити, пити літрами каву і не висиплятися, звикайте до думки, що на знеболювальному доведеться провести цілу зиму.

Відмова від головних уборів взимку загрожує невралгією трійчастого або невритом лицьового нерва. Ці захворювання супроводжуються сильним пекучим болем і важко піддаються лікуванню. Типове ускладнення – параліч лицьової мускулатури (коли половина обличчя перекошується).

“У людей, які не носять шапки, можуть загостритися хронічні захворювання. Наприклад, герпетична інфекція чи хронічний тонзиліт”, – каже отоларинголог.

Холодний вітер і низькі температури пошкоджують структуру волосся. Судини на холоді звужуються – кровообіг погіршується. Відомо, що кров переносить поживні речовини. Якщо волосся не отримує достатньої кількості “харчів”, стає тьмяним і ламким. За тривалого “голодування” почнуть відмирати волосяні цибулини. Жодні косметичні засоби у такому випадку не допоможуть.

    −5°С – найнижча температура, за якої можна ходити без шапки (якщо ви здорові, а погода на вулиці – суха і безвітряна). Це правило не поширюється на інші деталі гардероба. Взимку навіть у відлигу не бажано прогулюватися у коротких куртках і светрах та вузьких штанях.

Почали помічати, що на шкірі з’явилися висипання, почервоніння, шкіра стала сухою, місцями лущиться, тріскає? Це може бути ознакою алергії на холод. Якщо зіткнулися з такою проблемою, одними рукавичками не обійтися. Доведеться і горло кутати, і шапку носити. Не дослухаєтеся до цієї поради – захворювання прогресуватиме.

 Важливо обрати правильний головний убір. Він не повинен бути тісним, оголювати потилицю й вуха. Лікарі рекомендують зупинити свій вибір на натуральній пряжі.


Повернутися
22.12.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...