Видання про князів Вишневецьких - «Краща книга України»

У Держкомтелерадіо нагородили переможців конкурсу “Краща книга України”.

Гран-прі конкурсу присуджено видавництву «Балтія-Друк» за книгу колективу авторів «Князі Вишневецькі», повідомляє сайт Держкомтелерадіо.

Це третій том започаткованої видавництвом серії науково-популярних видань «Еліта». Книга розповідає про історію роду князів Вишневецьких – про одну з наймогутніших і найбагатших фамілій української магнатерії. Серед представників роду – Дмитро (Байда) Вишневецький, що вважається засновником Запорізької Січі, і Ярема Вишневецький – лютий ворог козацького руху під проводом Богдана Хмельницького; Раїна Вишневецька (Могилянка) – меценатка, покровителька православних монастирів і король Речі Посполитої Михайло Корибут Вишневецький. Життєписи цих особистостей і їх слід у історії України – це і є темою досліджень українських, польських, литовських і білоруських науковців. Видання містить багато ілюстрацій.

Також дипломи переможці у різних номінаціях отримали: видавництво «Букрек»  за книги «Дива українських храмів» Зірки Мензатюк та «Відлуння нашої хатки» Тетяни Винник, видавництво «Либідь»  за книгу Володимира Мельниченка  «Михайло Грушевський у Москві», видавництво «Балтія-Друк»  за книгу «Кость Лавро», ПП «Рідна мова» за книги «Місцеве самоврядування в Україні: євроінтеграційний шлях» та «Місцеве самоврядування в умовах децентралізації влади в Україні» Руслана Плюща, видавництво «Ранок» за книгу «Чигиринський сотник» Леоніда Кононовича, видавництво «Генеза» за книгу «П’ятсот миттєвостей» Миколи Боровка, ПП «Агентство по розповсюдженню друку»  за книгу  «Народні художні промисли України» Олени Сапури і Георгія Муніна.

Цього року участь у конкурсі взяли 15 видавництв з усіх регіонів України, вони надали на розгляд журі 42 видання різної тематики. Основна його конкурсу – сприяти розвитку вітчизняного книговидання, удосконаленню традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищенню ролі української книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій, художнього оформлення та поліграфічного виготовлення книги.


Повернутися
22.12.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.