"Зелена" епоха: світові виробники готуються до масового виробництва електробусів

Окрім легкових автомобілів на електричній тязі, китайці вийшли на передові рубежі також у створенні електробусів для міст.

Продажі автомобілів у світі гальмують непомірно високі ціни на паливо і мастила.

Щоб не стати банкрутом, практично всі автомобілебудівні фірми світу розробляють і випробовують машини з альтернативними двигунами.

Німецькі виробники створили автомобілі, двигуни яких працюють на водні, а їх викиди «чистіші за атмосферу».

Японські фірми віддають перевагу гібридним видам приводу. Є також суто електричні автомобілі на акумуляторах.

Не відстають і китайські компанії, які розробляють техніку, що за деякими параметрами є найпередовішою у світі.

«Чорний скакун» на старті

У Західній Європі уздовж автомагістралей встановлено вітроенергетичні установки. Вони можуть заряджати акумулятори подорожніх, адже зупинка в дорозі на 10 хвилин цілком прийнятна.

 Так багатий Захід стане ще багатшим і чистішим в екологічному відношенні.

 Китай заробить величезні гроші ще й за рахунок продажу швидкодіючих зарядних пристроїв, багато подробиць роботи яких місцеві фірми тримають у суворій таємниці.

 Свого часу сенсаційною стала поява на автомобільній виставці 2008 року в Детройті китайського лімузина з так званим «дворежимним» двигуном-гібридом.

 Журналісти назвали його «Чорним скакуном», бо це був китайський «хід конем».

 Китайський «скакун» iз бензиновим і електричним двигунами зробив несподіваний для автомобільного світу скачок на вістря технічного прогресу в автомобільній техніці.

 Окрім легкових автомобілів на електричній тязі, китайці вийшли на передові рубежі також у створенні електробусів для міст. На промисловій виставці в китайському Сіані в 2015 р. демонстрували лімузин та міський автобус на електричній тязі. 

 Робоче місце водія нагадує пульт управління космічного корабля. Це був гідний конкурент американськiй «Теслi», яка вільно продається в Китаї.

 Китайська фірма Byd звернула увагу на міські автобуси, яких у світі дуже багато, вони викидами своїх дизельних двигунів забруднюють навколишнє середовище.

 Було створено міський рейсовий автобус довжиною 12 метрів, який назвали електробусом. Тільки зарубіжним замовникам за рік було продано до 250 електробусів. Станом на 2013 рік їх було випущено тільки для Китаю тисячу штук.

 Китайці особливо пишаються тим, що з липня 2013 року їхнiй електробус почав курсувати в Тель-Авіві.

 Крім того, заплановано закупки китайських електричних мікробусів, які курсуватимуть у приміській зоні Тель-Авіва.

 Дальність ходу великого електробуса становить 250 км — цього, вважається, достатньо для одного робочого дня. Вночі акумулятори заряджаються упродовж 4—5 годин.

Безшумний — і нуль викидів

Ізраїльська фірма планує упродовж п’яти років закупити у китайців велику партію електробусів на суму 85 мільйонів євро. Електробуси зовсім не забруднюють повітря.

 За електроенергію доводиться платити тільки одну третину від ціни дизельного палива при тій же кількості перевезених пасажирів.

 Електроенергія виробляється не при спалюванні вугілля чи нафтопродуктів, а сонячними батареями, які також викори­стовуються для освітлення ву­лиць. До речі, Китай став одним зi світових лідерів iз використання енергії сонця.

 Там добре знають про українські розробки в галузi альтернативної енергетики. Завдяки співпраці з Китаєм Тель-Авів може стати першим «зеленим» містом світу. 

 До того ж електробус майже безшумний, у його салоні можна розмовляти пошепки.

 Електробус має систему перетворення енергії гальмування на електричну, а при простоях може віддавати енергію своїх акумуляторів, наприклад, на освітлення вулиць.

 Він працює на перемінному, а не по­стійному струмі, а це докорінно змінює підходи до зовсім нової справи.

 Електродвигуни розміщені в колесах. Завдяки рівномірному розподілу акумуляторів електробус добре тримає дорогу на поворотах, він безпечнiший.

 Немає на ньому і трансмісії з карданним валом, а це 300 кг зниження ваги.

 Сьогодні китайський електробус має привід на задні колеса, але легко зробити, щоб усі чотири колеса були ведучими, що добре впливає на поведінку машини на слизькій дорозі.

 Спеціалісти відзначають, що китайці спроектували свій ebus з самого початку як електричний, а не повторили помилку, коли звичайний автобус перетворюють на електричний.

 Його відразу зробили з невисоким рівнем підлоги, тому нема сходинок, а це дуже важливо для людей похилого віку та інвалідів. 

 Акумулятори на електробусі залізофосфатні, і вони не виділяють вибухонебезпечного водню при зарядці. Зарядні пристрої можна розміщувати де завгодно, викидів в атомсферу в них немає.

 Кислотні акумулятори потрібно заряджати в спеціальному приміщенні, подальші від житла, і їх випари шкідливі.

 Китай готується до сертифікації електробуса в Європі, де попит на нього величезний. Данія першою закупила китайські машини, а інші країни чекають на сертифікацію. 

 Китайський ebus уже випробували в Голландії, Фінляндії, Данії, Уругваї, Канаді та США. У Європі вони пройшли випробування в Мадриді, Барселоні, Будапешті, Зальцбурзі.

 Китайська фірма прочала співпрацювати з німецькою «Даймлер-Бенц», плануючи ство­рити легковий електромобіль для використання як таксі.

 Можна сподіватися, що європейські замовники зроблять свій внесок у покращення салону та зовнішнього вигляду китайських електробусів, але технічні питання залишаться в компетенції китайських спеціалістів.


Повернутися
15.12.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...