Не померти від раку

Як уникнути страшної хвороби?

“На 30% можна знизити ризик захворіти на рак, якщо вести здоровий спосіб життя та вакцинуватися від інфекцій (таких як вірус гепатиту В, зараження яким може призвести до цирозу і раку печінки, та вірус папіломи людини, що провокує рак шийки матки у жінок)”, – стверджують експерти ВООЗ. Розробили “Європейський кодекс проти раку”, куди включили 12 рекомендацій для здорових осіб, виконуючи які, ті зможуть уникнути захворювання (на інфографіці).

Рак розвивається з однієї-єдиної клітини, яка замість того, щоб померти, продовжує ділитися. Перетворення нормальної клітини у пухлинну відбувається внаслідок взаємодії генетичних факторів зі зовнішніми фізичними (ультрафіолетовим та іонізуючим опроміненням), хімічними (азбестом, компонентами тютюнового диму, забруднювачами продуктів харчування і питної води) та біологічними (вірусами, бактеріями, паразитами).

Чим старша людина – тим більший ризик. З віком клітини оновлюються повільніше, накопичуються ризики. Тобто чим довше курите, зловживаєте алкоголем, об’їдаєтеся на ніч, вилежуєтесь на дивані і ведете безладне статеве життя, тим більша ймовірність, що захворієте.

Авторитетний американський лікар, доктор медицини Майк Хайман, колонки якого у The Huffington Post щодня читають сотні тисяч його співвітчизників, переконує: рак – це результат неправильного способу життя. Якщо його змінити, можна не лише уникнути захворювання, а й… вилікувати його! “У статті “Що б я зробив, якби у мене діагностували рак?”, автор пише:

«Відмовився би від цукру. Цукор живить ракові клітини. Середньостатистичний житель Землі з’їдає за рік приблизно 69 кг цукру і 66 кг борошна. Не дивно, що у світі 1,7 млрд. людей потерпає від ожиріння! Якщо хочете запобігти раку або взяти його під контроль, доведеться пильнувати за рівнем глюкози у крові. Їжте збагачені клітковиною свіжі, цільні, натуральні продукти і зведіть до мінімуму споживання солодощів. Будете ситі, а от ракові клітини – голодуватимуть.

Виключив би з раціону продукти, на які маю алергію. Масштабне дослідження (його результати були опубліковані у журналі Американської медичної асоціації) продемонструвало, що чутливість до глютену (складного білка, який входить до складу більшості злакових культур, зокрема, пшениці, ячменю та жита) – поширене явище у США. Якщо такі люди щодня будуть їсти хліб, рано чи пізно помруть від раку або серцевих захворювань.

Боровся б із запальними процесами в організмі. Запалення – прямий шлях до серйозних хронічних хвороб, у тому числі раку. Зазвичай запальні процеси виникають на тлі розвитку стійкості до інсуліну, аутоімунних захворювань (недуг, спровокованих імунітетом) та алергій.

Налягайте на продукти, збагачені омега-3 жирними кислотами (в ідеалі – на червону рибу і насіння льону). Вони допоможуть справитися із запаленнями.

Попіклувався би про здоров’я свого кишечнику. Всередині “мешкає” безліч бактерій – хороших і не дуже. Коли порушується баланс мікрофлори, це може стати причиною раку.

Вживайте якомога частіше і у більших кількостях пре- і пробіотики (кефіри, йогурти). Також вам потрібні фітонутрієнти (лісові ягоди), куркумін (міститься у куркумі) і ресвератрол (його багато у вині і винограді). Це допоможе пригальмувати запальні процеси у кишечнику.

Намагався б уникати токсинів. Узагалі не контактувати з пестицидами, фталатами, бісфенолом А, антипіренами, важкими металами (перед­усім ртуттю і свинцем) неможливо. Але їх вплив на організм можна зменшити. Не гуляйте центральними вулицями великих міст і тим більше не селіться на них. Свинець, який потрапляє в атмосферу від авто, що стоять у заторах, небезпечний, якщо його концентрації перевищують гранично допустиму норму. Не купуйте напоїв у пластиковій тарі. Не їжте складних напівфабрикатів».

    30-50% — У стількох хворих в Україні рак діагностують на III і IV стадіях. Щороку недугу виявляють у 160 тис. осіб. Щороку 80 тис. хворих помирають. Рак – друга причина смертності після серцево-судинних захворювань.


Повернутися
15.12.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...