Палець до рота не клади, або Чому ми лікуємо зуби?

Посудіть самі – телебачення і преса з ранку до вечора розказують нам про користь зубних паст, обіцяють нам здорові зуби, ясна, свіжий подих та ще багато різних «плюшок», а по факту ми всі бігаємо до лікарів, залишаючи там купу грошей, нервів і часу. В наших містах стає все більше і більше зубних клінік, при тому, що туди ще й треба займати чергу. Парадокс? Ні, помилка!

Занурившись в дослідження по зубних пастах i вивчаючи їх склад, вдалося з’ясувати такі цікаві факти:

– Під язиком в людини всмоктування речовин найшвидше. Компоненти зубних паст попадають напряму в кров, минаючи частково руйнівну дію кислот шлунку. Таким чином вони сильно впливають на стан всього організму.

– До складу зубних паст частіш за все входить фтор, який є дуже токсичним для людини, а на упаковці можно побачити попередження про небезпеку ковтання пасти. До того ж фтор, вступаючи в реакцію із слиною утворює невелику кількість плавікової кислоти, яка, до речі, є єдиною кислотою, що може руйнувати скло. Пропоную провести дослідження і ввести в GOOGLE – «История зубной пасты фтор», дізнаєтеся багато цікавого.

– Така улюблена нами піна при чищенні зубів з’являється завдяки лаурілсульфату натрію, який є дуже сильним алергеном, погіршує стан тканин у роті, сприяє появі стоматитів, язв… Ну, ви зрозуміли, не веде ні до чого доброго, знову GOOGLE вам на допомогу.

– В пастах іноді застосовують антибіотики. Навіть не хочу коментувати!

– Більшість ароматизаторів, відбілювачів, консервантів, емульгаторів та інших складових частин паст є дешевими хімічними замінниками натуральних компонентів і, як і всі вище перераховані речовини, ведуть до дисбалансу як у порожнині рота, так і в організмі людини вцілому.

 І уявіть собі наше здивування, коли у гілках форумів, то тут, то там, мені стали траплятися фрази: - Мій прадідусь  дожив до 80 років і в нього всі зуби були свої. А все що він робив, це після їжі палець замокував в сіль і нею чистив зуби. Так, на цих форумах завжди були скептики і майже кожен, хто не пробував сіль на практиці, розводили балачки на тему “як це може бути небезпечно”. Проте, в кожного, хто спробував цей простий старовинний метод, в найближчі дні описувалось поліпшення ситуації.

Підтвердження соляної теорії вдалося знайти в старовинних культурах Індії та Китаю. З’ясувалося, що в більшість рецептів для чистки і лікування зубів входили два основних компоненти, це сіль та біла глина (каолін).?Біла глина насичує зубну емаль необхідними кальцієм та кремнієм, а її частинки достатньо м’які для того, щоб не бути сильним абразивом і не пошкоджувати емаль. Крім того, із самої білої глини в Індії та Китаї робили аплікації на зуби для відбілювання і надання їм здоров’я. Також в Індії до зубних сумішей добавляли настої трав та ефірні олії лікарських рослин, які мали за мету заживляти ясна, знеболювати, освіжати, оздоровлювати організм, впливати на тонкі енергії…