АНЕКДОТИ №94

До відвідувача в ресторані підходить офіціант.
Той дає йому долар зі словами:
— Порадьте мені що-небудь.
Офіціант кладе купюру в кишеню і, нахилившись до відвідувача, каже:
— Ідіть звідси!

**

Життя в пiд’їздi було спокійним, поки дружина не помітила, що наша сусідка миє схiдцi моїми трусами.

**

Два чоловiки зустрічаються на тому світі.

Перший запитує:

— Як ти сюди потрапив?

— Упав iз чотирнадцятиповерхового будинку. А ти?

— Дивитися треба, куди падаєш!

 * * *

 Учора виграла суд у ДАІ. Я їм довела, що на швидкості 270 км/год. неможливо розгледіти знак 40.

 * * *

— Люба, чому ти нарізаєш хліб різного розміру?

— Ти ж сам учора говорив про різноманітність у їжі!

 * * *

Приходить чоловiк у швейцарський банк:

— Дайте на рік кредит у сто доларів.

— Будь ласка, під три відсотки річних і необхідна застава.

— Немає проблем. Ось у дворі 600-й «Мерседес» стоїть, ось ключі.

  Приходить через рік.

— Ось сто три долари, давайте машину.

Йому підганяють машину, віддають ключі й запитують:

— А навіщо тобі потрібен був кредит?

— А де ще я за три долари на рік стоянку знайду?

**

Дачник через паркан запитує у свого сусіда:
— Що це ви вчора святкували? Дуже здорово танцювали.
— Та це наш дід вулик перевернув.

**

Подружжя в театрі.

— Сарочко, тобі зручно сидіти?

— Так, Абрамчик, зручно!

— Тобі видно?

— Так, коханий.

— Тобі не дме?

— Ні, золотий.

— Давай поміняємося місцями.

* * *

Бабуся приходить в інститут, подає документи, її допускають до іспитів і тут же запитують:

— А навіщо вам це, бабусю?

— Та дід мій дуже любить студенток!

* * *

Кишенькового злодія-рецидивіста збив на вулиці мотоцикл і втiк iз місця події. До потерпілого під’їжджає міліціонер.

— Ви запам’ятали його номер?

— Ні, — хрипить постраждалий, — але ось його гамане

 


Повернутися
07.12.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.