У БЕРЕЖАНАХ- ДИТЯЧИЙ «ОСКАР»

У Бережанах проведуть фестиваль короткометражних фільмів і мультиплікацій «БережArt-2016» юних кінолюбителів.

16 грудня на базі позашкільного комунального навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» відділу освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради відбудеться І Бережанський кінофестиваль короткометражних фільмів та мультиплікації «БережArt-2016», пише Бережани і Бережанщина.

Як повідомили в ЦДЮТі, кінофестиваль буде проводитися вперше. Його основна  мета – розвиток та популяризація дитячої кіно- та відеотворчості, популяризація вітчизняного кінематографу, сприяння збільшенню мережі відеогуртків, кіно-, відеостудій, телестудій та підвищення їх майстерності.

Взяти участь у кінофестивалі запрошують творчі колективи юних відеолюбителів, учнів, вихованців позашкільних, загальноосвітніх, вищих та інших закладів освіти віком від 10 до 18 років.

Усі, хто бажає взяти участь у Кінофестивалі можуть подати заявки за адресою: м.Бережани, вул. Крута, 4, тел. (03548) 2-10-01, або зареєструватися за електронною формою заявки до 11 грудня.

Адреса електронної форми заявки: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfXsQlxddAYylygpbKx6x_pKYVFmEvzujilmsDY0POKfCkpzg/viewform

 


Повернутися
07.12.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.