У БЕРЕЖАНАХ- ДИТЯЧИЙ «ОСКАР»

У Бережанах проведуть фестиваль короткометражних фільмів і мультиплікацій «БережArt-2016» юних кінолюбителів.

16 грудня на базі позашкільного комунального навчального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості» відділу освіти, молоді і спорту Бережанської міської ради відбудеться І Бережанський кінофестиваль короткометражних фільмів та мультиплікації «БережArt-2016», пише Бережани і Бережанщина.

Як повідомили в ЦДЮТі, кінофестиваль буде проводитися вперше. Його основна  мета – розвиток та популяризація дитячої кіно- та відеотворчості, популяризація вітчизняного кінематографу, сприяння збільшенню мережі відеогуртків, кіно-, відеостудій, телестудій та підвищення їх майстерності.

Взяти участь у кінофестивалі запрошують творчі колективи юних відеолюбителів, учнів, вихованців позашкільних, загальноосвітніх, вищих та інших закладів освіти віком від 10 до 18 років.

Усі, хто бажає взяти участь у Кінофестивалі можуть подати заявки за адресою: м.Бережани, вул. Крута, 4, тел. (03548) 2-10-01, або зареєструватися за електронною формою заявки до 11 грудня.

Адреса електронної форми заявки: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfXsQlxddAYylygpbKx6x_pKYVFmEvzujilmsDY0POKfCkpzg/viewform

 


Повернутися
07.12.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.