Є КИМ ПИШАТИСЯ: УКРАЇНЦІ ПОТРАПИЛИ В ТОП-100 ІННОВАТОРІВ ЄВРОПИ

Financial Times опублікував топ-100 реформаторів Європи «New Europe 100» — рейтинг людей, які завдяки своїм розробкам у цифровій сфері зробили істотний внесок у розвиток суспільства, політики або бізнесу зазначеного регіону Європи. Серед кращих реформаторів континенту відзначили й п’ятьох українців.

 — Ярослав Ажнюк (співзасновник і СЕО-керівник українського технологічного стартапу Petcube. Розробляють програми, що до­зволяють дистанційно спостерігати, спілкуватися і гратися з тваринами).

 — Дмитро Дубілет (співзасновник порталу iGov. Цей сервіс дає громадянам і бізнесу можливість онлайн-запитів офіційних документів із державних установ України).

 — Ольга Юркова (співзасновниця фактчекінгового сайта Stopfake.org, метою якого є верифікація інформації, посилення медіа-грамотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою, перевірка і спростування перекрученої інформації).

 — Віктор Шабуров (підприємець і засновник компанії Looksery, яку викупила компанія Snapchat за $150 млн. Це програма для мобільних пристроїв, яка дозволяє змінювати зовнішність користувача на фото і відео).

 — Ольга Афанасьєва (виконавчий директор Української асоціації венчурного і приватного капіталу. Вона займається залученням зарубіжних інвесторів в Україну).

 «Було приємно і несподівано побачити себе в рейтингу такого високого рівня, але ще приємніше відзначити, що всі п’ятеро осіб представляють сектор інвестицій та ІТ, — прокоментувала  “Україні Молодій» виконавчий директор UVCA Ольга Афанасьєва. — Своєю роботою і своїми діями ми кожного дня доводимо, що ІТ сьогодні є однією із пріоритетних галузей для розвитку економіки країни. Успішні історії наших співвітчизників і їхніх компаній — це не поодинокі історії перемог, а показник для всього світу, що в Україну можна і потрібно інвестувати».

 Рейтинг публікується щорічно з 2014 року і складається спільно Financial Times, Res Publica (Варшавський журнал), Google, а також фондом Visegrad Fund заради сприяння інтеграції в Центральній Європі. Представники цих організацій проаналізували кандидатури, які своїм прикладом і діями відображають інновації в регіоні, з 15 європейських країн. За словами оглядачів, окрім локальних досягнень у реформаторській діяльності, унікальних навичок кандидатів і впливу їхньої позиції на громадську думку враховувався також глобальний аспект значущості реформ, що проводяться номінантами.

«Ми хочемо розповісти всім про творчих і соціально зайнятих новаторів із країн Центральної та Східної Європи. Наш регіон може пишатися розробниками, власниками бізнесу, вченими і діячами культури, які на даний час є рушійною силою інновацій для майбутнього», — зазначив президент фонду Res Publica та ініціатор проекту Войцех Пржібільскі. Він переконаний, що список New Europe 100 — це чудовий спосіб підтримки і просування свіжих інноваційних ідей і прогресу, який приносить користь на глобальному рівні.

 «Сьогодні ми бачимо все більше і більше прикладів успішних та інноваційних проектів, які народилися в Центральній і Східній Європі. Це показник величезного потенціалу нашого регіону, а також того, як нові технології і цифрова економіка стали не просто викликом, а скоріше винятковою можливістю для видатних учених, амбітних підприємців і творчих діячів», — наголосила очільниця напряму з питань громадської політики і зв’язків із урядом компанії Google у Центральній і Східній Європі Марта Послад.

 До слова, за три роки до списку реформаторів увійшли 300 осіб, 49% з яких реформують свої країни в бізнес-сфері, 30% позитивно вплинули на суспільство і політику, 11% — науку і 10% — медіа та культуру. Серед цих інноваційних лідерів — 14 українців.


Повернутися
07.12.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...