КОЗАЦЬКІ ПІСНІ УВІЙШЛИ ДО КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

Українські козацькі пісні дніпропетровських ансамблів "Криниця", "Богуславочка" і "Первоцвіт" увійшли у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Про це йдеться на сайті ЮНЕСКО.

Більшості учасників ансамблів - 70-80 років і вони займалися цим протягом усього життя.

В ансамблях працюють навколо двох головних виконавців: перший, хто знає тексти усіх пісень починає співати, потім починає другий (в верхньому голосі), а потім решта групи (із середніми і нижніми голосами). Якщо чоловіків співаків немає в ансамблі, то жінки імітують чоловічі голоси.

Співаки збираються регулярно і часто їм не потрібна аудиторія. Традиція козацьких пісень передається у сім'ях з покоління в покоління, але її безперервність тепер під питанням через старіння населення.

    Раніше повідомлялося, що Міністерство культури розробляє досьє для внесення до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО українських козацьких пісень.


Повернутися
07.12.2016
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.