АНЕКДОТИ №93

Хлопець із дівчиною заходять в купе поїзда. Поїзд рушив, і виявилося, що інших пасажирів в купе вже не буде. Дівчина своєму хлопцеві кокетливо говорить:
- А давай скористаємося з нагоди і займемося коханням у купе!
- Ні, я дуже хочу, щоб ти вийшла за мене заміж незайманою.
Дівчина думає:
“І треба було таке бовкнути. Він тепер про мене подумає, що я повія якась”.
Хлопець думає:
“Якого біса саме сьогодні я одягнув діряві труси?!”

***

Іноді думаєш, ось воно щастя!
А ні, знову досвід.

***

Із заяви:
“Як мене все…”
Закреслено.
“Та пішли б ви всі в…”
Закреслено.
“Прошу надати мені чергову відпустку”.

***

На пляжі дві дівчини дивляться на одного хлопця.
Одна:
- Як тобі цей хлопчик?
Інша:
- Судячи з подряпин на спині – це ДУЖЕ хороший хлопчик…

***

- Мої сильні сторони – наполегливість, що межує з агресивністю, вміння контролювати ситуацію…
- Стривайте, я ж ще не питав вас про це.
- Заткніться і слухайте далі.

***

На уроці хлопець правильно відповідав на всі
запитання вчителя.
Його однокласниця:
- Він сраний ботанік!
Вчитель:
- Не говори так, можливо, років через 5 він буде
твоїм роботодавцем
Хлопець:
- Ні не буду. я не планую бути сутенером.

***

У дитячому саду.
- Який милий малюк! Хлопчику, як тебе звуть? Петрик? Петрику. Які пухкі щічки! Скільки тобі років? Петрику, а кого ти більше любиш – татуся або маму? А з дівчаток кого ти більше любиш – Катрусю або Марусю?
- Тітонька, не дихайте, будь ласка, мені в обличчя перегаром. Мені 5 років. Я однаково люблю тата і маму. Ще я люблю іграшки і цукерки. Дівчаток я любитиму, коли виросту. Хоча останнє, після знайомства з Вами, вже не факт.

***

У всіх свої проблеми: у жінок при повній шафі – нічого надіти. У чоловіків при повному холодильнику – нічого пожерти!

***

- Галю, якщо ти не будеш їсти кашу, я позву сірого вовка.
- Мамо, ти думаєш, що сірий вовк буде їсти твою кашу.

***

Прийшов додому о 4 ранку. Відкрив двері тато, і відразу питання:
- Чого прийшов?
Я розгубився і відповів:
- Поснідати.

***

Слава Богу, що контакт з’явився в 2006, а не в 2000 році. У мене хоча б було дитинство.

***

Моя дівчина сказала:
- “Мені б хотілося, щоб ти був більше схожий на мого колишнього”.
- “Добре”, – сказав я, і кинув її.

***

На суді.
- Розкажіть суду, чому ви не стали рятувати свою дружину?
- А я не знав, що вона тоне. Кричала як завжди.

***

Поліцейська хвиля: “Двісті вісімдесят п’ятий, чи хто там у нас поруч із університетом, заберіть двох голих дівчат з плакатами біля входу”. Через декілька секунд: “Я сказав двісті вісімдесят п’ятий! Інші 20 машин – повернутися в райони планового патрулювання!”

***

Гламурна дівчина приїхала в село до бабусі:
- Куди у вас тут вночі сходити можна?
- У відро.

***

Мама розмовляє з донькою:
- Яка ж ти все-таки врєдна…
- Всі претензії до виробників!

***

- Ти куди серед ночі?
- Піду перевірю, чи не горить де в будинку світло.
- І мені прихопиш шматочок…


Повернутися
29.11.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.