АНЕКДОТИ №93

Хлопець із дівчиною заходять в купе поїзда. Поїзд рушив, і виявилося, що інших пасажирів в купе вже не буде. Дівчина своєму хлопцеві кокетливо говорить:
- А давай скористаємося з нагоди і займемося коханням у купе!
- Ні, я дуже хочу, щоб ти вийшла за мене заміж незайманою.
Дівчина думає:
“І треба було таке бовкнути. Він тепер про мене подумає, що я повія якась”.
Хлопець думає:
“Якого біса саме сьогодні я одягнув діряві труси?!”

***

Іноді думаєш, ось воно щастя!
А ні, знову досвід.

***

Із заяви:
“Як мене все…”
Закреслено.
“Та пішли б ви всі в…”
Закреслено.
“Прошу надати мені чергову відпустку”.

***

На пляжі дві дівчини дивляться на одного хлопця.
Одна:
- Як тобі цей хлопчик?
Інша:
- Судячи з подряпин на спині – це ДУЖЕ хороший хлопчик…

***

- Мої сильні сторони – наполегливість, що межує з агресивністю, вміння контролювати ситуацію…
- Стривайте, я ж ще не питав вас про це.
- Заткніться і слухайте далі.

***

На уроці хлопець правильно відповідав на всі
запитання вчителя.
Його однокласниця:
- Він сраний ботанік!
Вчитель:
- Не говори так, можливо, років через 5 він буде
твоїм роботодавцем
Хлопець:
- Ні не буду. я не планую бути сутенером.

***

У дитячому саду.
- Який милий малюк! Хлопчику, як тебе звуть? Петрик? Петрику. Які пухкі щічки! Скільки тобі років? Петрику, а кого ти більше любиш – татуся або маму? А з дівчаток кого ти більше любиш – Катрусю або Марусю?
- Тітонька, не дихайте, будь ласка, мені в обличчя перегаром. Мені 5 років. Я однаково люблю тата і маму. Ще я люблю іграшки і цукерки. Дівчаток я любитиму, коли виросту. Хоча останнє, після знайомства з Вами, вже не факт.

***

У всіх свої проблеми: у жінок при повній шафі – нічого надіти. У чоловіків при повному холодильнику – нічого пожерти!

***

- Галю, якщо ти не будеш їсти кашу, я позву сірого вовка.
- Мамо, ти думаєш, що сірий вовк буде їсти твою кашу.

***

Прийшов додому о 4 ранку. Відкрив двері тато, і відразу питання:
- Чого прийшов?
Я розгубився і відповів:
- Поснідати.

***

Слава Богу, що контакт з’явився в 2006, а не в 2000 році. У мене хоча б було дитинство.

***

Моя дівчина сказала:
- “Мені б хотілося, щоб ти був більше схожий на мого колишнього”.
- “Добре”, – сказав я, і кинув її.

***

На суді.
- Розкажіть суду, чому ви не стали рятувати свою дружину?
- А я не знав, що вона тоне. Кричала як завжди.

***

Поліцейська хвиля: “Двісті вісімдесят п’ятий, чи хто там у нас поруч із університетом, заберіть двох голих дівчат з плакатами біля входу”. Через декілька секунд: “Я сказав двісті вісімдесят п’ятий! Інші 20 машин – повернутися в райони планового патрулювання!”

***

Гламурна дівчина приїхала в село до бабусі:
- Куди у вас тут вночі сходити можна?
- У відро.

***

Мама розмовляє з донькою:
- Яка ж ти все-таки врєдна…
- Всі претензії до виробників!

***

- Ти куди серед ночі?
- Піду перевірю, чи не горить де в будинку світло.
- І мені прихопиш шматочок…


Повернутися
29.11.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…