НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ ТЕПЕР Є “СЕЛО НА МІЛЬЙОН”!

На “1+1” у понеділок,  стартував новий комедійний серіал, події якого відбуваються у Тернопільській області.

  Напередодні прем'єри Анна Кошмал, Євген Капорін та Костянтин Войтенко прикрасили обкладинку журналу «Телескоп» і розповіли ТСН, чи готові вони повторити подвиг своїх героїв.

Актор Євген Капорін, який в серіалі зіграв моряка Колю, зізнається, що заради мільйона євро запросто зміг би залишити звичне життя і переїхати в село на рік.

    Для мене життя в селі - не дивина. У дитинстві щоліта я їздив до бабусі в село, і з тих часів у мене залишилися тільки теплі спогади. Проте, 1-2 дні в селі – для мене відпочинок, але вже після тижня, проведеного там, мені буде нудно і важко, - каже актор.

Костянтин Войтенко, який виконав роль столичного мажора Тимура, зазначає, що затримався б на рік в селі і без мільйона:

    Для мене час, проведений в селі – кайф: рибалка, свіже повітря, овочі прямо з грядки. У селі вирує справжнє життя. Так що, навіть без стимулу в мільйон євро міг би прожити в селі рік.

Своює чергою актриса Анна Кошмал, яка зіграла в серіалі львів'янку Катерину, зізнається, що для неї це б стало випробуванням.

«Я б, напевно, не змогла переїхати на рік до села. Навіть за мільйон євро. Хоч мене і не лякає село, але я все-таки я більше міський житель. Якщо перебуваю поза мегаполісом довгий час, починаю нудьгувати. Можливо, пізніше, коли я втомлюся від міської метушні, я зміню свою думку. Проте зараз мій ритм життя в селі був би неможливим», – розповіла актриса.

За сюжетом «Село на мільйон» троє кузенів Катя, Коля і Тимур отримують у спадок від свого дідуся Юхима Кібця мільйон євро, але з однією умовою. Вони повинні переїхати зі Львова, Миколаєва та Києва відповідно до села на Західній Україні і прожити там рік, не залишаючи його більше ніж на 24 години. Якщо ніхто із спадкоємців не зможе протриматися в селі весь цей час, гроші перейдуть громаді в розпорядження сільського голови Івана. Дізнавшись про це, його опонент Гарбуз має намір ще активніше боротися за владу, намагаючись різними способами відтягнути у Івана голоси членів сільради.

У серіалі також грає Наталія Сумська, Юрій Горбунов, Марк Дробот і Володимир Задніпровський. Виробництвом серіалу займався «1+1 Продакшн». Режисером комедії виступив Бата Недич. Продюсери серіалу - Олена Васільєва, Вікторія Лєзіна. Авторами сценарію є Ярослав Стень, Роман Розенгурт і Богдан Гациляк.


Повернутися
29.11.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…