Анекдоти № 11
Оскаженілий чоловік влітає додому:
— Марино, я знаю все!
— Зараз перевіримо, спокійно відповідає жінка. – Ну, скажи, скільки приток у Дунаю?
*****
— Де ви би порадили нам розташувати намети? - питають туристи місцевого жителя.
— Внизу, на лугу. Там вже стоїть з десяток наметів.
— А якісь розваги в вашій місцевості є?
— Так раз в неділю я випускаю на луг свого бичка.
*****
Син питає батька:
— Батьку, хто такий масажист?
— Це чоловік, котрий получає від жінки кошти за те, за що інші получають по морді.
*****
— Ви заміжня? - питає суддя жінку свідка.
— Мій чоловік помер п’ятнадцять років тому.
— Але ж у вас п’ятеро маленьких дітей!— Але помер чоловік, а не я!
*****
— На минулому тижні, дав оголошення в газету, що шукаю собі жінку. І ось отримав цілий мішок листів.
— І що в них?
— В основному одна пропозиція: «Бери мою!»
*****
На прийому у психіатра:
— Лікарю, цілими днями я говорю що не будь своєму чоловікові. А він у відповідь - ні слова. Думаю у нього серйозне захворювання.
— Це не захворювання. Це – талант.
*****
— Пацієнт, ось ваш зуб!
— Спасибі, доктор. А ось ваша ручка від крісла.
*****
Чоловік читає повідомлення від жінки: «Пішла, куди послав. Поводжуся як назвав. І чому я раніше тебе не слухала?»
*****
— Ну, і як у вас з близнюками?
— Втомилися дуже, не висипаємося, часу на себе бракує.
— А як Оленка?
— Оленка - це я. Петро виглядає ще гірше.
*****
Механізатор Микола застрахував свою оселю на суму 1 000 000 гривень і питає у страхового агента:
— А скільки мені дадуть, якщо моя оселя згорить сьогодні вночі?
— Років з п’ять.
*****
Їде п’яниця в автобусі. Стоїть і говорить:
— Товариші, а погодка-то, а?
Всі мовчать. Він знову:
— А весна-то, весна…
Знову тиша. Він знову:
— А сонечко як світить!
Знову ніхто не відповідає. Тоді п’яниця:
— Ну, якщо нікого немає, тоді я помочуся.
*****
У квартирі роздається дзвінок.
— Тут мешкає піонер Петрик?
— Так. Це я.
— Так це ти вчора на річці спас мого хлопчика.
— Так.
— А де його кепочка?
*****
— Що таке екстаз?
— Таз, що був у вжитку.
*****
Вчителька запитує в класі:
— Чим відрізняється життя до революції від того, що зараз?
Учень:
— До революції казали: «Пішов геть!» А тепер говорять: «Приходьте завтра!»
← Повернутися