НА ЩО ПОТРАТИТИ П’ЯТЬ МІЛЬЙОНІВ, ТЕРНОПОЛЯНИ ВИБРАЛИ САМІ

 Понад 60 ідей для покращення рідного міста подали тернополяни у рамках проекту «Громадський бюджет». Цьогоріч кожен із жителів Тернополя отримав можливість вирішувати, куди витратити 1% коштів із міської казни, а це 5 мільйонів гривень. Протягом жовтня усі охочі могли надсилати власні ідеї на суд номінаційного комітету, який, власне, і відбирав проекти для голосування. Це, так звана, виборча комісія, куди ввійшли представники депутатського корпусу, громадськості та виконавчого комітету міської ради.

Всього подали 71 проект (48 великих і 23 малих) на загальну суму 36 023 865 грн. А от реалізувати вдасться мінімум 4 великих та 10 малих проектів.

Далі експерти ретельно проаналізували кожну ідею. Зокрема, відповідно до законодавства та умов конкурсу і оприлюднили результати голосування, яке тривало до 21 листопада. Вчора вже стало відомо, що обрали містяни.

Згідно з повідомленням номінаційного комітету, загалом проголосували 5 539 тернополян, які сумарно віддали 14 365 голосів.

Отож, за попередніми результатами, вже у 2017 році у Тернополі з’явиться соціальний мультиспортивний зал (882 голоси), молодіжний Центр – відкрита платформа для комунікації, навчання та втілення проектів (863 голоси), науково-демонстраційний освітній центр «Центр Науки» (836 голосів), а також буде зреалізовано проект «Чужих дітей не буває» (830 голосів).

Щодо малих проектів, то кращими стали такі: «Чисті парки – радість для кожного» (317 голосів), облаштування вуличних тренажерів у Старому парку (312 голосів), онлайн послуги для тернополян – 298 голосів, облаштування спортивно-ігрового майданчика на вул. М.Кривоноса (162 голоси) та інші.


Повернутися
26.11.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...