ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №91

«Плач над Трампом» уже який день потрясає українське суспільство, ризикуючи затьмарити навіть сумнозвісний плач Ярославни. У маршрутках і кіно, у магазинах і на роботі, у поліклініках і по телевізору тільки й чути, що багатоголосе зітхання а-ля: «Йой, шо ж то буде з нами, в Америці Трамп переміг…» По-перше, до чого тут ми, а по-друге, що не так із Трампом?  Давайте просто поважати вибір американського народу: хто б персонально не очолював возглавлялвладу в США, нашу країну будувати нам самим.  Та й  чи не занадто ми драматизуємо ситуацію з виборами у США? Зрештою, узагалі, чи не занадто ми драматизуємо ситуацію з виборами як такими?

Як казав класик: «Великою перевагою демократії є завчасно передбачати завершення правління у твердо визначеній термін». А що у нас? Чи не кожні президентські вибори в Україні трактувалися як доленосні і оцінювалися як битва «добра» зі «злом», проте із перемінним успіхом у них перемагало або більше зло, або менше…

Цивілізованій країні байдуже, яка з конкуруючих політичних партій переможе, бо в цивілізованій країні і так все буде добре. А для нас питання виборів - щоразу практично рішення усього життя. І ми постійно його програємо.

Бо ж очевидно, що нормальна країна формується не згори.


Повернутися
15.11.2016
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!