У ТРУСКАВЦІ ВІДКРИЛИ НАЙБІЛЬШУ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВЩИНИ ТЕПЛОВУ КОТЕЛЬНЮ НА АЛЬТЕРНАТИВНОМУ ПАЛИВІ

Про це передає кореспондент «Вголосу».

Теплова котельня на щепі (трісках), потужністю 1,5 Мегават, збудована на 2-х котлах спільного українсько-литовського підприємства «Kalvis», обігріватиме корпуси Медичного реабілітаційного центру МВС «Перлина Прикарпаття». Все обладнання в котельні повністю українського виробництва. Майже всі процеси автоматизовані. Це наразі найсучасніша котельня, яка є на території Львівщини.

Обсяг інвестицій складає понад 6 млн грн. Завдяки такій котельні можна зекономити близько 420 тис. метрів кубічних газу щорічно. Щепа для опалення заготовлюється в цій же місцевості, для цього також було закуплене необхідне обладнання. Загалом, в роботі котельні буде задіяно 10-12 людей.

Котельню збудувала компанія «Eco-optima», яка вже не перший рік займається відновлювальними джерелами енергії.

«Ми беремо на себе відповідальність по опаленню цього великого санаторію. Ми забираємо на себе турботу про відпочиваючих і пацієнтів. Забираємо на себе роботу і будемо виконувати її доброякісно. Будемо постачати тепло, створимо нові робочі місця», – розповів директор компанії «Eco-optima» Максим Козицький.

«Цінність цього об’єкту полягає у двох аспектах. По-перше, це є джерело альтернативної енергії і це є реальна енергетична незалежність. По-друге, це є найбільший теплоенергетичний об’єкт зі щепи на території Львівської області. Приємно, що сьогодні ті речі, які раніше пропадали, розсипалися, перетворюються в енергію, а через енергію перетворюються в нашу незалежність. Я переконаний, що те, що ми зробили на Львівщині – це  енергія сонця, яка є в Старому Самборі, це енергія вітру – нова угода, яка була підписана під час Міжнародного космічного форуму на інвестування додаткових 34-х млн євро, це енергія щепи, енергія дерева, яка раніше пропадала, а тепер буде перетворюватися в мегавати, в потужність. Крок за кроком вибудовується наша незалежність. Наша відокремленість від ворога», – зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка.


Повернутися
15.11.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...