ЧИ СТАНУТЬ ТЕРНОПОЛЯНИ МЕНШЕ ПИТИ ПІСЛЯ ПОДОРОЖЧАННЯ АЛКОГОЛЮ?

Алкоголь дорожчає. Відтепер пляшка горілки вартуватиме від сімдесяти гривень. Нинішні ціни не відповідають витратам на виробництво, – вважають підприємці.

Також підвищився розмір акцизного податку. Можливо, зростання ціни сприятиме антиалкогольному способу життя, – плекають надію чиновники. Кабінет Міністрів України прийняв рішення підвищити мінімальні ціни на алкоголь.

Це питання Міністерство фінансів України ініціювало ще влітку. Мовляв, ціни, встановлені у вересні 2015 року, вже не відповідають реальним витратам виробників. Тепер пляшка горілки 0.5л коштуватиме, як мінімум, 69 гривень 78 копійок. У тернополян ставлення до підвищення ціни на алкоголь неоднозначне.

«Коли щось дорожчає, то завжди негативна реакція. Щодо алкоголю, то особисто мені байдуже, бо взагалі не вживаю алкоголю. А в загальному, думаю високі ціни не сприятимуть здоровому способу життя. Навпаки, це ще більше розорить родини алкоголіків. Бо, знаючи їх психологію, розумію, що алкоголіки готові віддати все за горілку. Пропаганда здорового способу життя – це дуже глобальне питання, і одним підвищенням цін на горілку його не вирішиш», – каже тернополянка Зоряна Дубова.

А тим часом, чиновники очікують, що підвищення цін на алкоголь знизить рентабельність продукції нелегальних виробників, а українці купуватимуть більш якісну випивку.


Повернутися
15.11.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...