НАШ ПРОДУКТ - ДО ЇХНЬОГО СТОЛУ

За 8 місяців сільгоспекспорт перевищив 9 млрд дол

Частка сільськогосподарських товарів у загальному обсязі проданих Україною за кордон щороку  зростає.

 Як засвідчили в Держстаті, із січня до серпня 2016 року Україна експортувала агропродукції на суму 9,1 мільярда доларів, що становить 40 відсотків від загального продажу національної продукції іншим країнам протягом цього періоду.

 У структурі агарного експорту лідирують зернові культури (3,6 мільярда доларів), готові харчові продукти (1,4 мільярда), насіння і плоди олійних рослин (0,7 мільярда), а також залишки і відходи харчової промисловості (0,6 мільярда).

 Паралельно за вісім місяців поточного року Україна імпортувала аграрної продукції на 2,5 мільярда доларів, що становить 10,3 відсотка від сумарного імпорту.

 Основою аграрних закупівель з-за меж України стали готові харчові продукти (1,1 мільярда доларів), продукти рослинного походження (0,9 мільярда) та риба i ракоподібні (0,2 мільярда доларів).

 У період із січня до серпня 2016 року зовнішньоторговельне сальдо аграрної продукції становило плюс 6,6 мільярда доларів, повідомила прес-служба Мінагрополітики.


Повернутися
06.11.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...