АВТІВКА ЗА 300 ЄВРО: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Як українці інспектували ринок вживаних автомобілів у столиці Німеччини.

Те, що у Німеччині – рай для потенційних покупців вживаних автомобілів, сприймається вже як аксіома. Журналісти видання «Високий Замок»  вирішили перевірити, правда це чи міфи з далекого минулого, і вирушили до Берліна – столиці Німеччини.

Дорога обійшлася у… 40 злотих в обидві сторони, плюс пальне з Івано-Франківська до аеропорту у польському Ряшеві (Жешуві). У Європі й Польщі, зокрема, часто попадаються дешеві польоти «лоукостами». Однією з пропозицій компанії Ryanair скористалися і ми. У Берліні користувалися системою громадського транспорту. Для людини, яка там уперше, вона досить складна для розуміння (складається з підземного метро, надземного метро, поїздів, автобусів і трамваїв), та при тому працює по-німецьки ідеально. Разовий квиток на всі згадані види транспорту коштує до 3,30 євро (залежно від зони), дійсний дві години, з необмеженою кількістю пересадок. Проїзний на добу коштує сім євро.

Майданчиків, де продають вживані автомобілі, у Берліні мало. Ще менше (тобто дуже мало) – тих, власниками яких є німці. Зате в одному з районів (як ми потім зрозуміли, там живуть турки) організовано цілу автоагломерацію: автівки купують, ремонтують, готують до продажу та перепродажу, і тут же торгують на невеликих «автокомісах». Практично весь цей ринок орієнтований на ненімців: із продавцями можна порозумітися польською мовою, а також побачити вивіски та рекламні банери польською та російською. За недовгий час перебування там ми бачили багатьох поляків, які приїжджають евакуа­торами та «лаветами» і купують відразу по кілька автомобілів (деякі – пошкоджені або з іншими дефектами), – щоб потім «підрихтувати» й перепродати у Польщі. Не виключено, що українцям, які будуть цими автівками їздити в Україні. Також ми зустріли чехів, цілий автопоїзд із Литви, який чомусь там розвантажувався, і двох українців, які шукали автівки, що підпадали би під дію закону про знижені акцизи.

До речі, практично всі автоторговці в Берліні вже знають, що в Україні діє «якийсь новий закон». Тому, коли чули, що ми українці, відразу показували автомобілі, не старші 2010 року, із двигуном Євро-5 і об’ємом не більше 2500 куб. см. Ось так швидко реагує ринок на потенційного клієнта. На деяких майданчиках такі машини вже помічені наклейками Euro-5, 2012, 2013 тощо. Серед найпопулярніших моделей, як кажуть продавці, – Renault Megane, Volkswagen Golf, Polo, Passat, Ford Focus тощо. За словами продавців, щотижня мінімум кілька автомобілів їдуть в Україну.

Найдешевше, що можна було купити, – дизельний Ford Focus 1.6 2012 року, з досить великим (але не скрученим) пробігом 249 тисяч км, у доброму стані. (Якби у цій машині наші умільці скрутили пробіг до 120 тисяч, у цю цифру можна було би повірити). Продавець був готовий віддати це авто за 5500 євро. Найдешевша ж пропозиція такого авто на нашому ринку (на сайті auto.ria) – 9100 доларів. Із дорожчих машин ми звернули увагу на дизельний Volkswagen Passat 2013 року (1.9, дизель, механічна коробка). Продавець просив за це авто 10500 євро, готовий був торгуватися. Найдешевша пропозиція такого авто на нашому ринку – 14500 доларів.

Щодо цін на оформлення. 100 євро коштували би транзитні номерні знаки на п’ять днів зі страховкою (жовті), або 250 євро – на 30 днів (червоні). Ці номери не визнають деякі краї­ни, але визнає Польща, тому більшість автомобілів із ФРН їде в Україну через Польщу. Бонусом при купівлі на фірмі є можливість повернення ПДВ. Проте якщо автомобіль продає приватна особа, цього зробити не вийде.

Більшість із автомобілів, які продають на майданчиках, не старші десяти років. Автомобілів із кінця 90-х чи початку 2000-х – мало. Але ціни на них приємно дивують. Найдешевший автомобіль, який ми бачили, коштував 270 євро. Це машина, яка без проблем заводиться і їде. У нас така у гіршому стані коштує в рази дорожче… Volkswagen Golf III у непоганому стані коштує у Берліні 300 євро, а за 1500−2000 євро можна вибрати вже цілком пристойний автомобіль, який у нас коштує у два-три рази дорожче, причому в гіршому стані. Інша річ, що утримувати ці автомобілі саме в Німеччині немає сенсу. По-перше, дороге страхування (високі вимоги до технічого стану й екологічних стандартів), по-друге, дороге обслуговування.

Дуже добре розвинена в Німеччині система трейд-ін, тобто продаж офіційними дилерами вживаних автомобілів. У салонах можна купити кількарічні вживані автомобілі із задокументованим пробігом і всією історією обслуговування, на 30-40% дешевше, ніж нові.

Автомобілів, старших від 15 років, на вулицях Берліна дуже мало. Таке враження, що вони вимерли, як динозаври. Якщо й зустрінете машину із 90-х чи початку 2000-х, то це буде або щось ексклюзивне, або обов’язково в дуже хорошому стані (збережене чи відреставроване). Загалом, у ФРН практично всі автомобілі, незалежно від віку, в хорошому стані.

Які можна зробити висновки? Ринок вживаних автомобілів у Німеччині однозначно вартий уваги. Сюди можна й треба їхати по вживаний автомобіль – як для подальшого розмитнення в Україні, так і для постановки на облік в інших країнах (Польщі, Словаччині), якщо є бажання і можливість кататися на іноземній реєстрації. Проте саме Берлін у цьому плані ми б не рекомендували. По хороший автомобіль варто їхати кудись далі. Хоча би без базової англійської вам там буде важко. І у вас будуть значно більші можливості, якщо володієте німецькою.

Щодо майданчиків, власниками яких є ті ж турки, то однозначно не можемо сказати, чи варто там щось купувати. Ціни на цих майданчиках часто нижчі, ніж на відомих сайтах автопродажів (наприклад, mobile.de), а більшість із продавців свої автомобілі в Інтернеті не викладають. Кажуть, торг іде так. Стан машин? Видно, що підготовлені до продажу, не скручений пробіг, але можливі приховані дефекти. Утім, на сайтах за більшу вартість часто пропонують ще гірші варіанти… Тому, якщо бути уважним, і на майданчику можна купити хороший автомобіль. Уже на пропускному пункті ми нарахували до 20 автомобілів, які стояли в черзі на розмитнення в Україні (усі «прохідні» за новими ставками акцизу). Одним із цих автомобілів був той, який ми ще два дні тому оглядали на майданчику в Берліні…

Загальний бюджет поїздки: економ-варіант, за три дні на одну особу витратили менше 100 євро. При цьому ніхто не голодував і на вокзалі не ночував. Єдине, що перебиває враження від поїздки, – те, що чекає вас на кордоні. Літак із Берліна до Ряшева летить близько години, а на українсько-польському кордоні треба стояти кілька годин (у кращому випадку).