ТЕРНОПІЛЬЩИНУ ПОХВАЛИЛИ ЗА БІДНІСТЬ

Тернопільська область є одним із лідерів за темпами надання субсидій на житлово-комунальні послуги. Втім, особливо радіти такому досягненню не варто, адже це тільки свідчить про економічну відсталість регіону.

На Тернопільщині середній розмір урядової допомоги становить 1855 гривень. Є й домогосподарства, які отримали від держави щомісячну субсидію у розмірі понад 4 000 гривень.

Це в основному сім’ї, які проживають у сільській місцевості і використовують для опалення помешкання природний газ. Про це стало відомо під час наради з питань соціального захисту населення за участю віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, що відбулася 3 листопада у Збаразькому замку.

Павло Розенко зазначив, що показник стосовно виконання завдань із надання субсидій в області становить 85 %.

“Ваша область — серед лідерів, але розслаблятися не варто. Пік звернень припадає на саме середину листопада, грудень та січень. Ми очікуємо, що в цьому сезоні буде оформлено більше субсидій, а сам процес їхнього оформлення проходитиме значно оперативніше”, — наголосив посадовець.


Повернутися
06.11.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...