ЗИМА ДАСТЬ ДЖАЗУ!..

Джазова лихоманка захопила наше місто років так… надцять тому, і нині уже добрих кілька сотень меломанів міста не уявляють початку зими без джазових мотивів.

Цей рік — не виняток: перші грудневі сніжинки падатимуть у Тернополі під музику джазу. Фестиваль, який знає, як правильно «задати джазу» — «JazzBez» відбуватиметься 2-4 грудня  у Тернопільському драмтеатрі. І хоча, як гласить  майже «народна» мудрість, на джазовий смак товариш не всяк, все ж, серед різноманіття та розмаїття його стилів, течій і напрямків — джаз традиційний і авангардний, український і світовий, класичний і сучасний, елітарний і водночас  доступний — кожен обов’язково знайде щось, що полонить його серце і вуха…

Шістнадцятий «JazzBez» (у Тернополі одинадцятий) об’єднає довкола джазу Київ, Харків, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Краматорськ та польські Перемишль, Люблін, Білосток, Вроцлав, Варшава і село Новиця, де народився український поет Богдан-Ігор Антонич.

Організатори “JazzBez” обіцяли привезти до файного міста джазових зірок із світовим ім’ям. І обіцянки своєї… дотрималися! Так, з високої ноти розпочнеться уже перший день фестивалю: 2 грудня для тернополян виступлять Іспанський джазмен зі світовим ім’ям Carlos López та колектив «Budniak Bakovsky Intermedium Quintet». Carlos López, пояснюють організатори дійства  – один із лідерів джазового руху Іспанії, віртуозний барабанщик, яскравий композитор, успішний продюсер та організатор найбільших іспанських джазових фестивалів. А «Budniak Bakovsky Intermedium Quintet» — це польсько-молдовсько-український квінтет, який заснований амбітними молодими музикантами. Їх музика — це сучасний джаз, що поєднує різні національні традиції. Ви вже в очікуванні джазу? Квитки ціною 80-120 гривень можна купувати уже нині.


Повернутися
06.11.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.