ЗИМА ДАСТЬ ДЖАЗУ!..

Джазова лихоманка захопила наше місто років так… надцять тому, і нині уже добрих кілька сотень меломанів міста не уявляють початку зими без джазових мотивів.

Цей рік — не виняток: перші грудневі сніжинки падатимуть у Тернополі під музику джазу. Фестиваль, який знає, як правильно «задати джазу» — «JazzBez» відбуватиметься 2-4 грудня  у Тернопільському драмтеатрі. І хоча, як гласить  майже «народна» мудрість, на джазовий смак товариш не всяк, все ж, серед різноманіття та розмаїття його стилів, течій і напрямків — джаз традиційний і авангардний, український і світовий, класичний і сучасний, елітарний і водночас  доступний — кожен обов’язково знайде щось, що полонить його серце і вуха…

Шістнадцятий «JazzBez» (у Тернополі одинадцятий) об’єднає довкола джазу Київ, Харків, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Краматорськ та польські Перемишль, Люблін, Білосток, Вроцлав, Варшава і село Новиця, де народився український поет Богдан-Ігор Антонич.

Організатори “JazzBez” обіцяли привезти до файного міста джазових зірок із світовим ім’ям. І обіцянки своєї… дотрималися! Так, з високої ноти розпочнеться уже перший день фестивалю: 2 грудня для тернополян виступлять Іспанський джазмен зі світовим ім’ям Carlos López та колектив «Budniak Bakovsky Intermedium Quintet». Carlos López, пояснюють організатори дійства  – один із лідерів джазового руху Іспанії, віртуозний барабанщик, яскравий композитор, успішний продюсер та організатор найбільших іспанських джазових фестивалів. А «Budniak Bakovsky Intermedium Quintet» — це польсько-молдовсько-український квінтет, який заснований амбітними молодими музикантами. Їх музика — це сучасний джаз, що поєднує різні національні традиції. Ви вже в очікуванні джазу? Квитки ціною 80-120 гривень можна купувати уже нині.


Повернутися
06.11.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…