ЯК ОСВІЖИТИ ХЛІБ

Як зберігати вдома завжди смачний свіжий хліб, заощаджувати на покупках і не збільшувати кількості харчових залишків,  розповідає «Високому Замку» експерт із 40-річним доcвідом, технолог з інновацій Концерну «Хлібпром» на львівських хлібозаводах № 1 та № 5  Валентин Мельниченко.

 

-Я раджу не купувати хліб про запас, адже термін його зберігання  дуже короткий:  пшеничного неупакованого хліба – 24 години, а житнього – 36 годин. Звичайно, ящо на хлібі з’явились видимі ознаки псування в результаті довгого зберігання, то вживати такий продукт не можна. А от просто сухіший хлібчик можна освіжити без втрати поживної цінності. Існує принаймні 3 такі способи: в духовці, у мікрохвильовці, на паровій бані.

 

У духовці – достатньо скропити хліб водою, загорнути у харчову фольгу, підігріти у гарячій  духовці (150-160°C) протягом 15 хвилин. Але не забувайте, що таким способом «відживлений» хліб довго лежати не буде. Його треба одразу з’їсти.

 

У мікрохвильовці – хліб потрібно порізати на шматки, покласти на деко, накрити спеціальною кришкою для мікрохвильовки, ввімкнути її на 1−1,5 хв. для підігріву.

 

На паровій бані – потрібно налити в каструлю води і розкласти шматочки хліба на ситі чи  спеціальній решітці. Коли вода закипить, зменшити вогонь, накрити посудину кришкою та потримати хліб 2−3 хв.

 

Хліб, який не вдається спожити одразу, можна також засушити на сухарики, які зручно потім використовувати під канапе чи додавати до салатів. Для цього достатньо виріб порізати на скибки, розкласти на деку та підсушити у духовці.

 

Існує також хибна думка, що для довшого зберігання хліб треба тримати у холодильнику при температурі від 0 до +5°C. Насправді все навпаки, а щоб буханець довше зберігався, краще  покласти його у морозильну камеру.

 


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…