ЩОБ ЗБЕРЕГТИ КАРТОПЛЮ

Осінь у розпалі, вже весь урожай картоплі зібрано, якусь частину залишено для споживання, а більшу частину потрібно десь зберігати протягом всієї зими. Тут виникає питання – як зберігати картоплю правильно, де зберігати, та як запобігти її псуванню протягом всього періоду зберігання. Як це правильно організувати, читайте далі.

Підготовка картоплі до зберігання

Перш за все, потрібно зазначити, що для тривалого зберігання городники залишають сорти картоплі середнього і пізнього строків достигання, тому що бульби картоплі ранньостиглих сортів зазвичай починають проростати вже в жовтні-листопаді, а значить, для зимових продовольчих потреб вони не годяться.

Успішне зберігання будь-якої картоплі протягом тривалої зимівлі можливо тільки при наявності здорового врожаю бульб. Збереження картоплі залежить і від її якості. Тому перед закладанням на зберігання картоплю слід просушити, відсортувати, видалити всі дрібні бульби, хворі, загниваючі, підморожені, з великими механічними пошкодженнями. Необхідно видалити і залишки землі з бульб картоплі, та інші сторонні домішки.

При сприятливих погодних умовах, проведенні своєчасної профілактичної обробки, хорошому просушуванні та мінімумі травмування бульб допустимо закладання врожаю на зберігання відразу після його збирання, коли картоплю акуратно переміщують у відсіки. Але якщо ж наземна маса рослин сильно вражена фітофторозом, тобто на поверхні зовні здорових бульб можливо присутня грибна інфекція у вигляді спор патогена, чи заходи з профілактичної обробки здійснювалися недостатньо, то урожай картоплі витримують 10-14 днів у приміщенні, що добре продувається (продовольча партія – в темряві, а насіннєва – при розсіяному світлі).

Відомо, що для картоплі низької якості важко забезпечити хороше збереження її бульб навіть при оптимальному температурно-вологісному режимі. Більшість збудників хвороб вражає рослини і заражає їх дочірні бульби ще в польових умовах.  Картопля, що сильно уражена паршею, зберігається, в цілому, нормально, але на насіння залишати її не слід, краще розмістити окремо або у верхній частині продовольчої партії, щоб вона пішла в їжу в першу чергу.

Де зберігати картоплю

Для зберігання врожаю городники і власники заміських будинків зазвичай використовують погреби, підвали й льохи (деяким городянам-городникам навіть доводиться зберігати картоплю у квартирних умовах, на балконах або на лоджіях, наскільки дозволяють погодні умови за вікном).

Де б не зберігалась картопля, сховище потрібно підготувати також. Його завчасно очищають від залишків різного сміття і обробляють розчином хлорного вапна. Ці заходи необхідні для знищення збудників захворювань цієї культури, які потрапили до приміщення з урожаєм попередніх років (патогени дуже живучі і здатні зберігатися кілька років у стані спокою).

Деякі картоплярі обприскують, інші – просто білять за допомогою звичайної кисті стіни сховища (на 10 л розчину беруть 100 г хлорки або хлораміну). Після обробки сховище добре провітрюють.

 

Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки: один – для харчових цілей, інший – для насіннєвої картоплі. Їх можна спорудити у вигляді дерев’яних перегородок з окремих дощок або цільних щитів.

 

Бажано у сховищі мати термометр, щоб стежити за температурою під час зимівлі врожаю.

 

В якості настилу при зберіганні бульб картоплі використовують дерев’яну гратчасту підлогу (ширина щілин 2-3 см), підняту на 25-30 см над бетонною, кам’яною або земляною основою самого приміщення. Це роблять для того, щоб картопля при зберіганні не торкалась цементних стін і підлоги. Також і висота вільного простору між бульбами картоплі і стелею сховища повинна бути не менше 50-60 см.

Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки: один - для харчових цілей, інший - для насіннєвої картоплі. Їх можна спорудити у вигляді дерев'яних перегородок з окремих дощок або цільних щитів

 

Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки: один – для харчових цілей, інший – для насіннєвої картоплі. Їх можна спорудити у вигляді дерев’яних перегородок з окремих дощок або цільних щитів

Як зберігати картоплю

 

Для кращого збереження картоплі часто також застосовують корзини або ящики-клітки з гратчастим дном об’ємом на 10-30 кг, зроблені з нещільно збитих дощок. Залежно від висоти приміщення такі ящики розташовують по 4-6 штук один на одному.

 

Перші два тижні щойно викопана картопля заліковує механічні пошкодження (оптимальна температура 14-18 градусів), отримані при збиранні та транспортуванні врожаю в сховище. При цьому бульби інтенсивно дихають (виділяється тепло і вуглекислий газ), що вимагає хорошої вентиляції. Незабаром цей період активного дихання картоплі завершується.

 

Протягом 2-3 місяців після збирання ростові процеси картоплі перебувають у стані найбільш глибокого спокою, і вона не проростає. Тому деякий час можливе зберігання її в теплому приміщенні. Протяжність періоду спокою у сортів може розрізнятися, він залежить від їх скоростиглості та фізіологічного стану бульб, на яке накладається вплив метеорологічних умов вегетаційного року. Так, прохолодна погода під час вегетації подовжує його, а при жаркій сухій погоді спостерігають скорочення часу дозрівання сорту. Також, чим вище була температура ґрунту на заключному етапі дозрівання картоплі, тим коротший період спокою.

 

Бульби картоплі, викопані в незрілому стані, характеризуються більш тривалим періодом спокою в порівнянні з викопаними зрілими або в результаті затримки збору на піщаних ґрунтах. Також, при малій кількості опадів у бульбах картоплі накопичується більше сухих речовин, в результаті чого вони стають більш сприйнятливі до хвороб.

 

Після охолодження картоплі до 2-х-5-ти градусів починається основний (зимовий) період її зберігання.  На якість зберігання протягом усього цього періоду буде впливати температура навколишнього середовища. Від неї залежить швидкість всіх життєвих процесів в бульбах (перетворення крохмалю в цукор і навпаки).

 

Картопля сортів різної скоростиглості вимагає певних температур при зберіганні. Оптимальна температура зберігання бульб картоплі 2- 4 градуси при відносній вологості повітря 85-93%. Для продовольчої картоплі і пізньостиглих сортів припустима температура і у 5-6 градусів.

 

Серйозні відхилення від цього режиму ведуть до збільшення втрат, адже температура значно впливає на стійкість картоплі до фітопатогенних мікроорганізмів: її підвищення веде до як до активного проростанню бульб, так і до швидкого поширення хвороб.

 

При зниженні температури в інтервалі 2-0 градусів у бульбах картоплі накопичуються моносахариди, через це вони стають трохи солодкуватими і менш придатними для зберігання. Тому в сильні морози необхідно укрити картоплю або тимчасово поставити в сховище обігрівач. Важливо не допустити в сильні морози підмерзання картоплі (особливо насіннєвої – основи майбутнього врожаю).

 

При нульовій температурі спостерігається пошкодження і загибель вічок бульб картоплі. При більш високих температурах (7 градусів і вище) бульби дають ранні довгі паростки, які легко і в значній мірі уражаються збудниками ризоктоніозу, сріблястою паршею та м’якою бактеріальною гниллю.

 

Крім того, тривале зберігання картоплі при підвищених температурах, у два рази збільшує відходи бульб в результаті активного випаровування води (у порівнянні зі зберіганням в оптимальних умовах).

 

    З народних засобів боротьби з гниллю рекомендується змішати картоплю з сухими рослинами гіркого полину в співвідношенні 5:1.

 

    Деякі фермери перекладають картоплю гілками осики (до речі, за допомогою осикових гілок відлякують на городі і медведку).

 

    Для попередження несвоєчасного проростання картоплі, її можна перекласти м’ятою. Розвішайте там, де зберігається картопля, пучки м'яти перцевої. Пахощі м'яти згубно діють на хвороботворні мікроби і грибки, якими може зберігатися картопля при ураженні.

Листя горобини уберігає картоплю від псування. На 100 кг картоплі знадобиться близько 300 г листя горобини. Дрібно посічіть листя і пересипте ним картоплю. І ще одне - зберігайте моркву і капусту подалі від картоплі.

 

    З досвіду картоплярства відомо, що картопля краще зберігається, якщо на неї зверху покласти в один-два шари столовий буряк.

 

Під час зимового зберігання картоплі можуть проявлятися її інфекційні хвороби, проте сортування бульб потрібно починати при появі у їх масі (частіше на поверхні) бульб картоплі, що вже починають розкладатися (бактеріальна м’яка гниль). У цьому випадку разом з хворими бульбами вибирають і знищують і дотичний з ними рослинний матеріал. Ознакою наявності гниючих бульб в масі картоплі (особливо в умовах квартири) служить поява дрібних мушок дрозофіли.

 

Появу плям в м’якоті під шкіркою на великих бульбах відносять до фізіологічних хвороб (плями утворюються від тиску бульб одну на одну, особливо при підвищенні температури зберігання). Потемніння м’якоті бульб може виникати також в тій частині партії, де спостерігається одночасно слабкий приплив кисню і висока температура. Найбільш сприйнятлива до плямистості та потемніння м’якоті картопля, яку раніше зберігали при низькій температурі.

 

І на закінчення, корисна порада, якщо ви купуєте картоплю. У будь-якому випадку, який би не був сорт картоплі, він повинен бути щільним і твердим. Не купуйте м’яку, в’ялу і пророслу картоплю, також картоплю з легким білим нальотом. Перевірте, чи є на картоплі зелені плями. Вони означають, що картопля зберігалась на світлі, а при цьому в ній виробилась отруйна речовина – соланін. Якщо ви купили таку картоплю, зелені плями потрібно зрізати, а іншу частину можна використовувати в їжу.

 

З цієї статті ви дізналися, як правильно зберігати картоплю, і якщо ви дотримаєтесь всіх умов зберігання цього смачного коренеплоду, то зможете насолоджуватися ним у всіляких стравах аж до нового врожаю.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…