ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЕСТИВАЛІ, ЯК МАГНІТ, ПРИТЯГУЮТЬ ТУРИСТІВ…

Завдяки масштабним фестивалям у Тернополі  зросла кількість туристів. Хоча прибутки суттєво не збільшуються, люди найчастіше не зупиняються у готелях і не витрачають багато коштів, пише видання «Терен».

Загалом, від початку 2016 року місто відвідали  150 тисяч туристів, повідомив начальник управління стратегічного розвитку міськради Юрій Дейнека, під час виконкому, 19 жовтня.

    – Ми провели такі потужні фестивалі, як «Файне місто», “Я там ,де благословіння», «Вуличний ринок», а також водно-моторні змагання, – каже Юрій Дейнека. – Це дало змогу збільшити кількість туристів. ДО прикладу ,у 2013 році місто відвідало 90 тисяч, сьогодні від початку року – уже 150 тис. Щоправда, люди переважно зупиняються в орендованих квартирах або у палатках. Готелі особливо від цього не заробляють. У 2016 році відкрили 2 нових готелі, 6 ресторанів та 19 туристичних фірм.  Ці заклади також не складають особливого прибутку місту, так, як орієнтовані на зовнішній ринок.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...