ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЕСТИВАЛІ, ЯК МАГНІТ, ПРИТЯГУЮТЬ ТУРИСТІВ…

Завдяки масштабним фестивалям у Тернополі  зросла кількість туристів. Хоча прибутки суттєво не збільшуються, люди найчастіше не зупиняються у готелях і не витрачають багато коштів, пише видання «Терен».

Загалом, від початку 2016 року місто відвідали  150 тисяч туристів, повідомив начальник управління стратегічного розвитку міськради Юрій Дейнека, під час виконкому, 19 жовтня.

    – Ми провели такі потужні фестивалі, як «Файне місто», “Я там ,де благословіння», «Вуличний ринок», а також водно-моторні змагання, – каже Юрій Дейнека. – Це дало змогу збільшити кількість туристів. ДО прикладу ,у 2013 році місто відвідало 90 тисяч, сьогодні від початку року – уже 150 тис. Щоправда, люди переважно зупиняються в орендованих квартирах або у палатках. Готелі особливо від цього не заробляють. У 2016 році відкрили 2 нових готелі, 6 ресторанів та 19 туристичних фірм.  Ці заклади також не складають особливого прибутку місту, так, як орієнтовані на зовнішній ринок.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…