ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЕСТИВАЛІ, ЯК МАГНІТ, ПРИТЯГУЮТЬ ТУРИСТІВ…

Завдяки масштабним фестивалям у Тернополі  зросла кількість туристів. Хоча прибутки суттєво не збільшуються, люди найчастіше не зупиняються у готелях і не витрачають багато коштів, пише видання «Терен».

Загалом, від початку 2016 року місто відвідали  150 тисяч туристів, повідомив начальник управління стратегічного розвитку міськради Юрій Дейнека, під час виконкому, 19 жовтня.

    – Ми провели такі потужні фестивалі, як «Файне місто», “Я там ,де благословіння», «Вуличний ринок», а також водно-моторні змагання, – каже Юрій Дейнека. – Це дало змогу збільшити кількість туристів. ДО прикладу ,у 2013 році місто відвідало 90 тисяч, сьогодні від початку року – уже 150 тис. Щоправда, люди переважно зупиняються в орендованих квартирах або у палатках. Готелі особливо від цього не заробляють. У 2016 році відкрили 2 нових готелі, 6 ресторанів та 19 туристичних фірм.  Ці заклади також не складають особливого прибутку місту, так, як орієнтовані на зовнішній ринок.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.