ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ШАНУВАЛЬНИКУ –ВІД… ЛІНИ КОСТЕНКО

– Його звуть Сергій Рабченюк, на Facebook він скромний Ser Sanych… 20 жовтня у цього незвичайного хлопця був день народження. Журнал “Пам’ятки України” писав про нього, тож сьогодні я з великою приємністю вітаю Сергія, засновника ФБ-спільноти “Ліна КОСТЕНКО” (понад 230 тисяч читачів!!!), від імені і редакції, і читачів журналу, – пише на своїй сторінці у facebook шеф-редактор журналу «Пам’ятки України: історія та культура» Анатолій Сєриков. 

    – Маю честь передати сердечні вітання особисто від Ліни Василівни Костенко її щиру подяку Сергієві Рабченюку за послідовну трирічну працю над проектом. І надіслати на Тернопілля коштовний подарунок – книгу поезій “Річка Геракліта” з іменним автографом геніальної української поетеси.

    Сергій разом із волонтерами-адміністраторами створив не просто цікаву групу “Ліна КОСТЕНКО”, а витвір мас-медійного мистецтва. Кожен пост торкає душу. Дякуємо йому за це! І бажаємо, щоб ФБ-спільнота набувала щодень більшої популярності, а пости знаходили відгук у душі кожного з читачів! Самому Сергієві – великого щастя, вагомих успіхів, нових перемог!, – пише Анатолій Суриков.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…