ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ШАНУВАЛЬНИКУ –ВІД… ЛІНИ КОСТЕНКО

– Його звуть Сергій Рабченюк, на Facebook він скромний Ser Sanych… 20 жовтня у цього незвичайного хлопця був день народження. Журнал “Пам’ятки України” писав про нього, тож сьогодні я з великою приємністю вітаю Сергія, засновника ФБ-спільноти “Ліна КОСТЕНКО” (понад 230 тисяч читачів!!!), від імені і редакції, і читачів журналу, – пише на своїй сторінці у facebook шеф-редактор журналу «Пам’ятки України: історія та культура» Анатолій Сєриков. 

    – Маю честь передати сердечні вітання особисто від Ліни Василівни Костенко її щиру подяку Сергієві Рабченюку за послідовну трирічну працю над проектом. І надіслати на Тернопілля коштовний подарунок – книгу поезій “Річка Геракліта” з іменним автографом геніальної української поетеси.

    Сергій разом із волонтерами-адміністраторами створив не просто цікаву групу “Ліна КОСТЕНКО”, а витвір мас-медійного мистецтва. Кожен пост торкає душу. Дякуємо йому за це! І бажаємо, щоб ФБ-спільнота набувала щодень більшої популярності, а пости знаходили відгук у душі кожного з читачів! Самому Сергієві – великого щастя, вагомих успіхів, нових перемог!, – пише Анатолій Суриков.


Повернутися
27.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.