АНЕКДОТИ №88

Шойгу рапортує Путіну:

— У Нідерландах оприлюднили доповідь про збитий над Донбасом «Боїнг». Може, нам збити ще один?

— Навіщо?

— Аби було незрозуміло, про який «Боїнг» ідеться.

 * * *

 Щоразу, коли чиновник заповнює електронну декларацію, у якоїсь пенсіонерки з’являється палац, розкішна квартира або автомобіль представницького класу.

 * * *

— Пане професоре, всі кажуть, що ви зуміли врятувати велику кількість людей від неминучої смерті. У чому полягають особливості вашого методу?

— Просто я оперую досить рідко.

**

Учора вночі п’ять гопників хотіли забрати в мене телефон. Тепер у мене шість телефонів.

**

Автосервіс.

Клієнт дивиться рахунок і запитує в майстра:

— А що за пункт «пройшло» — 900 гривень?

Майстер:

— Не пройшло! Викреслюємо.

* * *

Автобус відходить від зупинки, за ним біжить жінка і кричить:

— Зупиніть, будь ласка, я на роботу запізнююся!

Водій зупинив автобус, жінка увійшла і каже:

— Громадяни, приготуйте квитки для перевірки!

* * *

— Скажіть, мільйон — це багато чи мало?

— Фіма, це залежить від того, хочеш ти його заробити або витратити.

**

— Підсудний, вас звинувачують в образі особистості президента Росії Путіна. Ви порівняли його спершу з вiслюком, а потім iз козлом.
— Ваша честь, уточніть: хто з них трьох вважає себе ображеним?

**

— Куме, чому народні депутати так бояться електронного декларування?
— Бо щойно вони заповнять е-декларації, всі відразу зрозуміють, що вони зовсім не народні.

**

— Рабиновичу, чому ви вирішили виїхати з Росії? Що вам у нас не подобається?

— Я важаю, що не гідний жити у найщасливішій країні світу.

 

* * *

 

У Верховній Раді пройшов День довкілля. Чи то приймали екологічні закони, то чи природа відпочивала на депутатах.

 

* * *

 

В Україні відбувся конкурс «Кращий мандрівник року». У номінаціях «Найдивніший мандрівник» і «Найдорожчий мандрівник» перемогло львівське сміття.

 

* * *

 

— Куме, ви мудра людина, скажіть, чому народ України так погано живе?

— Бо наш народ мудрий, але не­послідовний.

— Поясніть, будь ласка.

— Бо назвати чиновників посадовцями у народу мудрості вистачило, а от на те, щоб їх посадити, послідовності забракло.

**

— Розо Мойсеївно, ви єврейка?

— Точно. Я — єврейка. По татові та мамi. А от по Путіну я — українка.

* * *

У зв’язку з тим, що лiфти на окупованих територiях давно не проходили техогляд, виникло швидке самозагоряння.

* * *

«ПС» України попереджає: користування вiджатим майном дуже небезпечне для здоров’я любителiв Новоросiї.

* * *

— Синку, я впевнений, що сьогоднішній день залишиться у твоїй пам’яті як найщасливіший день у твоєму житті.

— Спасибі, тату, але весілля завтра.

— Я знаю, синку, що кажу!

 


Повернутися
20.10.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…