ЛІКУЄМО ПОТРІСКАНІ ГУБИ

Потріскані губи – це не лише некрасиво, часто це боляче і навіть шкідливо для здоров’я. Через ранку в організм може потрапити вірус. Тому важливо дбати про шкіру губ, яка особливо потерпає в осінній вологий і вітряний період.

 Щоб губи швидше відновилися, відмовтеся на деякий час від помад і косметичних олівців – вони можуть ще більше висушити пошкоджену шкіру. До того ж макіяж на потрісканих губах навряд чи матиме привабливий вигляд. Ще для краси губ важливо пити достатньо води, споживати вітаміни А та Е, які містяться у рослинних оліях, моркві, горіхах. Не облизуйте губи надворі, особливо у холодну погоду.

Вазелін. Усі ми знаємо, що бальзами для губ можуть бути ефективними для лікування потрісканих губ. Основу їхнього складу зазвичай становить звичний вазелін. Користуватися спеціальним бальзамом чи вазеліном – обирати вам. Застосовуйте засіб 3-4 рази на день, щоб запобігти подальшому лущенню губ. Омертвілі лусочки шкіри можна видаляти лише тоді, коли під шаром зволожуючого засобу губи розм’якли.

 Масло. Хороший засіб для лікування потрісканих губ – вершкове масло або сметана, які можна наносити на губи перед сном. Це допоможе повернути потемнілим губам їхній природній колір.

Касторова, кокосова олія. Якщо губи сильно розтріскалися, можна скористатися касторовою олією. Наносьте її на губи кілька разів на день. Також добре допоможе кокосова олія, яку можна придбати в аптеці.

Гель алое. Для здоров’я й краси губ можна використовувати свіжий сік алое або ж купити заготовлений в аптеці.

Солона вода. Усе, що вам потрібно зробити: змочити спонжик у розчині солоної води і прикласти його до губ. Робіть це щовечора протягом 10 хвилин. Так шкіра розм’якшиться.

Гліцерин. Гліцерин прискорює загоєння і перешкоджає зараженню ранки. Додавайте його до рослинної олії або гелю алое, щоб посилити ефективність засобу.


Повернутися
20.10.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...