НАЧЕ КАМІНЬ НА ГРУДЯХ…

В Україні рак молочної залози щороку виявляють у 17 тис. жінок та 100 чоловіків.

  Вам — понад 20 років? Як давно проводили самодіагностику молочних залоз, перевіряли, чи немає ущільнень, чи не змінилися форма грудей, колір шкіри? А ви знали, що це треба робити щомісяця (жінкам репродуктивного віку — на 7−10 день менструального циклу)?

Як давно відвідували гінеколога? Цей фахівець повинен оглянути вас двічі на рік і раз на рік це мусить зробити мамолог.

Чи доводилося вам коли-небудь робити мамографію? Після 40 років — це обов’язкова процедура, проходити яку треба раз на два роки. Однак опитування засвідчили, що 40% жінок ніколи не робили такого рентгену!

На ранніх стадіях рак молочної залози має безсимптомний перебіг. Пухлинку 2−3 мм завбільшки можна видалити, зберігши при цьому груди та, що важливіше, життя. Чим довше жінка сидить склавши руки, тим менше у неї шансів на порятунок. Після встановлення діагнозу кожна друга хвора помирає протягом наступних п’яти років. Кожна десята — протягом року. Представниці прекрасної статі виправдовуються: ігнорують профілактичні огляди, бо економлять гроші. При тому, що вартість лікування пізніх стадій раку молочної залози у 25 разів вища за вартість лікування ранніх!

За даними Національного канцер-реєстру, торік в Україні на рак молочної залози хворіло понад 13,5 тис. жінок (до статистики не потрапили Луганська область і АР Крим), пише «Високий Замок». Померло близько 6 тис. хворих. Найбільшу кількість смертей зафіксували у Київській, Миколаївській, Сумській та Дніпропетровській областях.

“При першому зверненні рак на пізніх стадіях діагностують практично у кожної четвертої хворої”, — констатує генеральний директор компанії Avon в Україні та Грузії Карина Таковенко. З 2001 р. в Україні діє спільна благодійна програма Avon та Фонду “Здоров’я жінки і планування сім’ї” “Разом проти раку грудей”. Її мета — сприяти обізнаності жінок про важливість регулярних оглядів молочної залози, а також підтримувати розвиток системи якісного медичного обстеження.

Зробити мамографію — проблематично навіть у великих містах. Обладнання часто фізично і морально застаріле. “На 100 тис. населення має бути мінімум один мамограф. В Україні один мамограф обслуговує, у кращому випадку, мільйон людей. Цього року теж не закуплять обладнання. Кошти, які виділили на це (200 млн. гривень), передали українцям, які потребують лікування за кордоном”, — каже головний онколог Управління охорони здоров’я у Черкаській області, головний лікар обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов. Коли вдається придбати нову апарату за кошти благодійників, постає питання — хто буде на ньому працювати? “Через те ми вже вп’яте проводимо “Школу сучасної мамографії”. Завдяки цій навчально-освітній програмі рівень своєї кваліфікації підвищили 123 лікарів-рентгенологів з різних регіонів України”, — розповідає голова правління Благодійного фонду “Здоров’я жінки і планування сім’ї”, національний представник Європейської коаліції проти раку в Україні EUROPA DONNA, лікар-онкогінеколог, мамолог Галина Майструк.

“У Європі завдяки програмі ранньої діагностики смертність від раку молочної залози за останні 15 років вдалося знизити на 30%”, — наводить дані головний спеціаліст із променевої діагностики новоутворень Університету Льовен у Бельгії, професор Андре Ван Стін. Єдиний спосіб успішно побороти рак — вчасно його виявити. 85% жінок одужують та повертаються до повноцінного життя, якщо хвороба у них діагностована на доклінічній (0), І та ІІ стадіях.

Хто може захворіти на рак молочної залози?

Будь-яка жінка і… будь-який чоловік. “В Україні хворобу щороку виявляють приблизно у 17 тис. жінок та 100 чоловіків, — озвучує статистику лікар-мамолог Галина Майструк. — Практично у всіх представників сильної статі — на пізніх стадіях, коли вже нічого не можна вдія¬ти. Чоловіки не роздягаються до пояса на оглядах у сімейного лікаря (жінки принаймні у гінеколога оголюють груди). Самі ні на що не скаржаться — на припухлості і почервоніння не зважають”.

Ризик захворіти зростає з віком. До 40 років — зростає у п’ять разів, до 70 — у 18. Найчастіше рак молочної залози діагностують у віці 45−70 років.

5-10% хворих отримують недугу у спадок (поява злоякісної пухлини пов’язана з мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2, що також відповідають за виникнення раку яєчників і тіла матки). За даними Breast Cancer Linkage Consortium, обидва гени збільшують ризик розвитку раку грудей у жінок до 80 років на 80-85%.

Удвічі зростає ризик у тих, чиї найближчі родичі хворіли на цю патологію (мама, тітка, сестра, дочка). Такі жінки повинні проходити профілактичні огляди частіше.

Якщо у жінки початок менструації був раннім (до 12 років), менопауза — пізньою (після 57−60 років), якщо веде нерегулярне статеве життя, ніколи не народжувала або не годувала грудьми, у старшому віці народила первістка (після 30 років), робила аборти, хворіла на запальні недуги органів малого таза, мала кісти яєчників, фіброміому матки, ризики зростають. Також більше пильнувати за здоров’ям грудей слід жінкам, які потерпають від ожиріння, цукрового діабету, хронічних захворювань печінки або щитовидної залози, зловживають спиртним, жирною їжею, багато курять.

У групі підвищеного ризику — жінки, що перехворіли на рак молочної залози. “У мене була пацієнтка, в якої хворобу діагностували у 29 років. Успішно її пролікували. Через дев’ять років виявили метастази у легенях, головному мозку. Довший час кашляла, але сімейний лікар не звернула на це уваги. Хвороба може повернутися. Це не означає, що потрібно постійно тривожитись. Живіть повноцінним життям, але регулярно обстежуйтесь”, — радить Галина Майструк.

1 см —  До такого розміру злоякісна пухлина виростає у середньому за 10 років. Після цього процес прискорюється. За три місяці може стати вдвічі більшою. Нетрадиційна медицина у випадку ракових захворювань — безсила. Лікуючись у знахарів, хворі втрачають найбільш дорогоцінне, що у них є, — час.

Як самостійно обстежити груди?

Огляд проводьте перед дзеркалом при денному освітленні. Руки спершу покладіть на пояс, потім — підніміть вгору (долоні на потилиці), після чого — опустіть донизу.

Що повинно привернути вашу увагу? Втягнута або випукла ділянка шкіри; втягнення соска або відхилення його вбік; зміна звичної форми або розміру однієї із залоз; деформація ареоли (пігментованої ділянки шкіри навколо соска), зменшення її радіуса; кров’янисті виділення зі соска або виділення жовтого кольору; почервоніння, набряклість шкіри залоз; виразки або лущення шкіри на соску.

Промацувати груди краще у положенні лежачи. Ліву молочну залозу — правою рукою, і навпаки. Половину грудної клітки, на якій розміщена залоза, яку плануєте обстежувати, припідніміть (покладіть під лопатку маленьку подушку). Обстеження проводьте у трьох положеннях: рука з обстежуваного боку заведена за голову, рука спрямована вбік і рука лежить вздовж тулуба. Спочатку перевірте зовнішню частину молочної залози, починаючи від соска, потім — внутрішню. Сосок разом із ареолою стисніть між пальцями — так упевнитесь, що немає виділень.

Насамкінець промацайте пахові западини, ділянки над та під ключицею (при хворобі лімфатичні вузли будуть збільшені).

Виявили щось із цього переліку? Не панікуйте. Не кожне захворювання молочної залози — це рак. А пухлинка, яку намацали, може виявитись доброякісною. Не відкладайте візит до лікаря, щоб це з’ясувати!


Повернутися
20.10.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.