ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ?

В Україні триває грибний сезон, протягом якого у медичні заклади частіше потрапляють мешканці з діагнозом отруєння грибами, повідомляє управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР, і нагадує правила, які допоможуть уникнути такого отруєння.

Аналіз випадків отруєнь грибами на Львівщині, свідчить, що більшість з них обумовлена вживанням пластинчастих отруйних грибів (насамперед блідої поганки), хоча реєструються випадки, що пов’язані із вживанням таких видів, як печериця жовтошкіра, гриб-парасолька, опеньок несправжній тощо.

Щоб уникнути отруєння, необхідно дотримуватись певних правил, зокрема:

1. якщо ви не можете відмовитись від вживання грибів, то набагато безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль;

2. якщо ви все-таки відправились до лісу на «тихе полювання», необхідно знати:

- ніколи не збирайте грибів, яких не знаєте;

- якщо гриб викликає хоч найменший сумнів, краще його не брати;

- намагайтесь шукати і збирати губчасті гриби «білі», «бабки», «моховики» тощо. В наших широтах серед них найменша кількість отруйних;

- якщо зібрали гриби і принесли їх додому, ретельно перевірте кожен гриб перед тим, як починати готувати страву або робити заготовки;

- при приготуванні страв із грибів їх необхідно ретельно промити, а перед сушінням обтерти вологою тканиною;

- не вживайте сирих грибів;

- перед приготуванням будь-якої страви, гриби необхідно відварити у підсоленій воді протягом 10-15 хвилин;

- готові страви з грибів необхідно зберігати на холоді, бажано не більше 24 годин в емальованому посуді;

- не давайте грибів малолітнім дітям;

- ніколи не застосовуйте «домашні» методи визначення отруйності грибів із використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові;

3. якщо отруєння все ж виникло, або є його симптоми, негайно промийте шлунок слабким соляним розчином і негайно зверніться до лікувальної установи.

Бережіть своє здоров’я та життя!


Повернутися
20.10.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...