АНЕКДОТИ №87

Севастополь, наші дні. Пацієнт запитує в лікаря:
– На томограму головного мозку можна записатися?
– На «референдум» ходили?
– Так.
– Значить, у вас мозку нема.

**

– Куме, чому чиновники під час відкриття дитячого садка розповідали про безвізовий режим?
– Тому, що громадяни України, старше п’яти років, їм не вірять.

**

Оголошення в газеті:

«Здам квартиру на 5-7 років, залежно від рішення суду».

**

Бабуся приходить до лікаря на обстеження. Лікар її оглянув і каже:

— У вас слабке серце, поки що не ходіть додому по сходах.

Через місяць бабуся проходить повторне обстеження.

Лiкар:

— Ну от, серце зміцніло, знову можете по сходах додому ходити!

— Нарешті, а то я втомилася по водостічній трубі у вікно додому лазити!

* * *

— Що роблять росiяни в першу чергу, коли їм відключають світло?

— Біжать до вікна, щоб подивитися, кому ще відключили.

 

* * *

У тюремній камері:

— Ти як сюди потрапив?

— Через застуду.

— Як це?

— Я чхнув, а сторож прокинувся.

**

Петро був настільки жадібним, що, коли йому наснилося, що він вечеряє в ресторані, швидше прокинувся, щоб не платити.

**

Прокурор до обвинуваченої:

— Після того як ви поклали в рагу миш’як і подали його чоловікові, чи був момент, коли ви відчували докори сумління?

— Коли він попросив добавки.

* * *

Приходить чоловiк у бібліотеку і запитує:

— Де тут у вас книга «Чоловік — повелитель жінок»?

— Фантастика — на третьому поверсі.

* * *

Батько шле синові есемеску:

— Як пройшов іспит?

— Іспит пройшов на «ура», професори у захваті — просять повторити восени

**

– Яценюк сказав, що «Стіна» на кордоні з РФ відповідає кращим показникам аналогічних проектів, які є на Заході!
– Ні, куме, наша «Стіна» крутіша, тому, що – невидима.


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.