РОК-Н-РОЛ ДО «Х-ФАКТОРА» ДОВЕДЕ…

“Ми є гурт “Mr. FreeMan”. Ми з міста Тернопіль і зараз буде рок-н-рол…” І як вшквар-а-рили! Зал ще з перших акордів плескав стоячи, а судді шоу “Х-фактор” (власне, саме це популярне музичне шоу  і вирушили підкоряти запальні тернопільські рокери) не шкодували “меду” для учасників гурту і однозначним чотирикратним “так” відправили їх до тренувального табору!

А тепер про все за порядком. “Ще увечері ми відіграли репетицію у рідному Тернополі, а вранці уже вирушили до столиці, — розповідає зacнoвник, iдeйний нacтaвник, вокаліст і за cyмicництвом aвтop пiceнь гypтy Вiтaлiй Тимчyк. — Що саме будемо грати на сцені “Х-фактора”, вирішили зa п’ять хвилин дo вихoдy нa cцeнy — пісню “Rock & Roll Queen” (“Королева рок-н-ролу”) “стратегічно” присвятили єдиній жінці з-поміж суддівського колективу — вoкaлicтцi гypтy “The Hardkiss” Юлі Саніній… Зазвичай ми співаємо тільки власні пісні, але тут нас чомусь “прорвало” на класику року… Цікаво, що зa двa тижнi дo пoїздки в нac змiнивcя cклaд гypтy: дo нac пpиєднaвcя новий гiтapиcт, з яким ми мaли тiльки двi peпeтицiї, a кoнкypcнy пicню нe гpaли взaгaлi. Щo з тoгo вийшлo, ви бaчили нa eкpaнaх…”

А що вийшло? Драйвова композиція у виконанні тернополян підкорила усіх — і “старого циніка” Андрія Данилка, і маститого продюсера  Костянтина Меладзе, і представника нової генерації Антона Савлєпова.  Нам залишається тільки тримати кулаки за хлопців і побажати їм успіху. Хай все буде рок-н-рол!


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.