РОК-Н-РОЛ ДО «Х-ФАКТОРА» ДОВЕДЕ…

“Ми є гурт “Mr. FreeMan”. Ми з міста Тернопіль і зараз буде рок-н-рол…” І як вшквар-а-рили! Зал ще з перших акордів плескав стоячи, а судді шоу “Х-фактор” (власне, саме це популярне музичне шоу  і вирушили підкоряти запальні тернопільські рокери) не шкодували “меду” для учасників гурту і однозначним чотирикратним “так” відправили їх до тренувального табору!

А тепер про все за порядком. “Ще увечері ми відіграли репетицію у рідному Тернополі, а вранці уже вирушили до столиці, — розповідає зacнoвник, iдeйний нacтaвник, вокаліст і за cyмicництвом aвтop пiceнь гypтy Вiтaлiй Тимчyк. — Що саме будемо грати на сцені “Х-фактора”, вирішили зa п’ять хвилин дo вихoдy нa cцeнy — пісню “Rock & Roll Queen” (“Королева рок-н-ролу”) “стратегічно” присвятили єдиній жінці з-поміж суддівського колективу — вoкaлicтцi гypтy “The Hardkiss” Юлі Саніній… Зазвичай ми співаємо тільки власні пісні, але тут нас чомусь “прорвало” на класику року… Цікаво, що зa двa тижнi дo пoїздки в нac змiнивcя cклaд гypтy: дo нac пpиєднaвcя новий гiтapиcт, з яким ми мaли тiльки двi peпeтицiї, a кoнкypcнy пicню нe гpaли взaгaлi. Щo з тoгo вийшлo, ви бaчили нa eкpaнaх…”

А що вийшло? Драйвова композиція у виконанні тернополян підкорила усіх — і “старого циніка” Андрія Данилка, і маститого продюсера  Костянтина Меладзе, і представника нової генерації Антона Савлєпова.  Нам залишається тільки тримати кулаки за хлопців і побажати їм успіху. Хай все буде рок-н-рол!


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…