ТЕРНОПІЛЯМ МАНДРУВАТИМЕ “ЕНЦИКЛОПЕДІЯ МАЙДАНУ”

26 жовтня, у Теребовлянському вищому училищі культури відкриється програма XIIІ Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Тут буде представлено фільми українського режисера Сергія Лисенка з серії “Енциклопедія Майдану”.

Фестиваль створений Українською Гельсінською спілкою з прав людини 13 років тому. Сьогодні він – найбільший в Україні фестиваль документального кіно, і єдиний наразі фестиваль фільмів про права людини. Docudays UA проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві, а згодом презентує свої окремі фільми в регіонах – під час Мандрівного фестивалю.

Місія фестивалю – популяризація мистецтва гуманістичного документального кіно, виховання поваги до людської гідності, прав людини, сприяння діалогу та порозумінню між людьми тощо.

Географія мандрів фестивалю Тернопіллям вкотре охопить простір “від Збруча до Золотої Липи”: Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Монастириський, Теребовлянський та Чортківський райони. Переглянути та обговорити його фільми можна буде у будинках культури, молодіжних клубах, кафе, бібліотеках, школах, гімназіях, коледжах, а також у закладах позбавлення волі. Вхід на всі заходи в рамках фестивалю – вільний.

Змістовним гаслом Docudays UA -2016 є “Подолання ілюзій”. Адже багатьом з нас здавалося, що після вигнання злочинної влади у 2014 році наша країна відразу стане процвітаючою. Як бачимо, це було ілюзією.

І не лише збройна агресія на Донбасі є перешкодою на нашому шляху до співтовариства вільних країн Європи. Розуміємо, що успішну та конкурентоспроможну Україну можуть збудувати лише освічені та відповідальні громадяни власною щоденною працею.

Цього року у власному багажі мандрівний фестиваль привезе більше 20 документальних стрічок українських та іноземних авторів, у тому числі ті, що отримали відзнаки на Docudays UA та інших міжнародних фестивалях документального кіно. Серед них: «Звіть мене Маріанною» польської авторки Кароліни Бєлявської, «Девід і я» канадських режисерів Рея Клонскі та Марка Леймі, «Аліса в Країні війни» Аліси Коваленко.

Подією цьогорічного Docudays UA безперечно є “Жива Ватра” Остапа Костюка. Цей фільм мандруватиме з нами не лише Тернопіллям. Його плануємо привезти ще й до “Серця Гуцульщини”, туди де тривали зйомки, до Верховинського та Косівського районів.

На шляху мандрів Docudays UA Тернопіллям відбудеться кілька спеціальних показів документальних стрічок, приурочених до 40-ї річниці від створення Української Гельсінської групи – першої в умовах радянського тоталітарного режиму правозахисної організації, котра визначала своєю метою дотримання прав людини і становлення засад правової демократичної держави ненасильницьким шляхом.


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.