НА ПЕНСІЮ ЧИ НА ЦВИНТАР?

Українці передпенсійного віку знову потрапили в зону турбулентності. Адже для того, щоб отримати черговий кредит Міжнародного валютного фонду, владна верхівка зобов’язалася до кінця цього року підвищити пенсійний вік.

Обіцянки-цяцянки

Усе це було задекларовано в меморандумі співпраці України і МВФ. Загалом МВФ наполягає провести багатоетапну реформу, аби зменшити дефіцит Пенсійного фонду, що виник в Україні. Україна мала б до кінця грудня 2016 року прийняти зміни до пенсійного законодавства. Зокрема, поступово врегулювати вік виходу на пенсію і скоротити можливість для дострокового виходу на пенсію, посилити критерії прийнятності для мінімальної пенсії, пише “Вголос». Також, згідно з меморандумом, Україна повинна забезпечити відсутність привілеїв для будь-якої професії, крім військової і розширити базу для внесків у систему соціального забезпечення.

Глава місії МВФ в Україні Рон ван Руден 3 жовтня конкретизував, що криється за фразою «поступове врегулювання пенсійного віку». Йдеться, власне,  про підвищення пенсійного віку. І хоча віце-прем'єр-міністр Павло Розенко згодом намагався відкараскатися, що, мовляв, про підвищення пенсійного віку не йдеться і влада на цей крок не піде, в той самий день міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що така ймовірність є. За його словами, до кінця 2016 року не передбачено підвищення пенсійного віку, однак Уряд має визначитись з моделлю пенсійної реформи.  А вона якраз може включати в себе поступове підвищення того самого віку.

Разом з тим і прем’єр-міністр  Володимир Гройсман усередині вересня наголошував, що нібито мети підвищувати пенсійний вік у них немає, а Міжнародний валютний фонд лише стверджує, що «популістська політика минулих років і десятиліть призвела до того, що в Пенсійному фонді немає грошей. Там є дефіцит – 150 мільярдів гривень. На наступний рік він буде ще більшим». Тому фонд закликає українську владу  збалансувати цей дефіцит певними заходами. І прем'єр також завбачливо додав, що питаннями коригування пенсійного законодавства – це  прерогатива парламенту. Мовляв, якщо й підвищуватимуть пенсійний вік, то не ми, а нардепи.

Однак із реформами теж не поспішають, бо на початку травня уряд вніс на розгляд парламенту законопроект №4806, який передбачає введення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і єдиних принципів нарахування пенсій, починаючи з 1 липня 2017 року, але він досі не розглянутий Верховною Радою України. Виглядає на те, що усі реформи зведуться просто до того, що українців змусять виходити на пенсію значно пізніше.

Кому скільки?

Загалом на сьогодні єдиний вік виходу на пенсію в Україні 60 років, як для чоловіків, так і для жінок. Наразі жінки ще мають можливість йти на пенсію у різний вік (57 років, 57, 5 року і т.д), залежно від того, хто коли народився. Ті, що народилися після 1 квітня 1961 року, підуть на пенсію у 60 років. Існують, щоправда, різноманітні пільги для дострокового виходу на пенсію, але й їх планують максимально скоротити. Якщо все-таки парламентарі погодяться підняти пенсійний вік, то за різними прогнозами він може зрости на 3-5 років.

Основною причиною необхідності прийняття пенсійної реформи називають дефіцит Пенсійного фонду. Однак ця проблема має дві сторони: одна з них – тіньова економіка, інша – старіння нації, адже у нас пенсіонерів припадає більше, аніж працюючих. Фактично з 18 млн працездатних в Україні, єдиний соціальний внесок сплачує лише 9,5 млн осіб, вони і фінансують всі пенсії. І приблизно 12,5 мільйонів осіб щомісяця чекають на  пенсію. Це при тому, що приблизно 40% української економіки знаходиться в тіні. Простіше кажучи, працюючі люди просто не сплачують податків, левова частка з них також «сидить на мінімалці», тоді як більшу частину своїх доходів отримує в конверті. Загалом один працюючий в Україні утримує більше ніж одного пенсіонера.

А як у них?

Середній вік виходу на пенсію в країнах Європейського союзу – 65 років. Ще в 2010-му Єврокомісія рекомендувала підвищити пенсійний вік до 70 років. Уже зараз німці отримують пенсію за віком з 67 років. В Європі раніше всього на "заслужений відпочинок" виходять українці, росіяни і білоруси. В Україні з 2011-го збільшують вік виходу на пенсію жінок (з 55 до 60 років), в Білорусі, за рішенням уряду, чоловіки виходитимуть на пенсію в 63, жінки – в 58 років. У той же час в Росії тільки почали говорити про необхідність підвищувати пенсійний вік.

Загалом в Україні на пенсії, яка в середньому становить $63, чоловіки живуть 6,3 року, жінки – 21,1 року Після того, як пенсійний вік для жінок досягне 60 років (тобто в 2021-му році), за умови, якщо тривалість життя не зміниться, жінки будуть жити на пенсії всього 16 років. Однак, якщо взяти загальну тривалість життя, то за даними ВООЗ, в Україні вона становить 71,3 року, тоді як в цивілізованих країнах це 80 з гаком років.


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...