МОЖНА СМАЖИТИ ГРЕЧАНИКИ: ГРЕЧКА МАЄ ПОДЕШЕВШАТИ

 У торговій мережі гречка сьогодні в середньому коштує 26-28 гривень за кілограм, повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики Володимир Топчій. За його словами, до проекту бюджету на 2017 рік надано пропозиції щодо фінансової підтримки виробництва гречки з розрахунку на один гектар посівної площі. У поточному році на ринку попит і внутрішнє споживання оцінюється близько 166 тисяч тонн зерна гречки, що становитиме близько  чотирьох кілограмів на особу і утримується на рівні раціональних норм. Володимир Топчій наголосив, що умови виникнення дефіциту гречки на внутрішньому ринку наразі відсутні. «За оперативною інформацією областей, гречку вже обмолочено на площі 134 тисячі гектарів, або 89 відсотків. Намолочено 169 тисяч тонн у первинно-оприбуткованій вазі при врожайності 12,6 центнера з гектара», — розповів директор Департаменту землеробства.

За даними Державної служби статистики України, посівні площі гречки у 2016 році у всіх категоріях господарств становлять 149,2 тисячі гектарів і збільшилися проти попереднього року на 17 тисяч, або на 13 відсотків. За прогнозами з областей, виробництво гречки в поточному році у вазі після доробки становитиме 171 тисячу тонн зерна, що майже на 43 тисячі тонн більше, порівняно з показником минулого року. Врожайність очікується на рівні 11,5 центнера з гектара.


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...