«СУБСИДІЇ — ЩЕ НЕ ПРИВІД НЕ ЕКОНОМИТИ…»

У цьому переконує директор департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації Вадим Боярський.

– Давайте розглянемо конкретний випадок, – запропонував виданню «Наш день»  Вадим Андрійович. – Наприклад, місячний обов’язковий платіж сім’ї за газ на опалення житлового  будинку становить 200 гривень, а призначена державою субсидія – 800 грн. Разом це – 1000 грн. Будемо сподіватися, що жовтень ще порадує теплом, а отже газу на обігрів квартири потрібно витратити менше встановленої норми. Відтак, власник житла заплатить за його розхід  200 грн. «живими» грішми та, приміром, 300 грн. – коштами субсидії за спожитий газ. Отже, на його особовому рахунку в газовому господарстві залишиться ще півтисячі гривень, які будуть враховані при оплаті спожитого газу вже за листопад. До них доплюсують ще 800 гривень щомісячної субсидії, родині не потрібно буде у листопаді вносити у касу газопостачальника обов’язковий платіж, тобто 200 грн. Якщо ж і в листопаді буде змога зекономити, то кошти залишатимуться на рахунку для оплати за грудень, січень, лютий, березень, квітень.

 За словами Вадима Боярського, економія енергоносіїв у порівняно теплі місяці опалювального періоду допоможе акумулювати гроші для оплати за обігрів помешкання у холодну морозну пору. Більше того, якщо за підсумками всього осінньо-зимового сезону домогосподарство «не випалить» встановленої норми газу, то з 1 травня воно отримає його безкоштовно, але не більше ста кубічних метрів. Як показала практика, середньостатистичній сім’ї влітку цього достатньо для приготування їжі на газовій плиті.

 Також директор департаменту зазначив, що зараз в області отримують субсидії трохи більше двохсот тисяч домогосподарств. Звичайно, з початком опалювального періоду ця кількість зростатиме. Однак, критично масового напливу заявників в органи соціального захисту населення не прогнозують.

– Загалом кількість отримувачів субсидій може зрости ще на 30-50 тисяч, але, вірю, що наші працівники вчасно і якісно допоможуть краянам отримати цю державну допомогу, – зазначив Вадим Боярський.

 Окремо чиновник наголосив і на деяких змінах щодо порядку призначення субсидій. У вересні вийшла постанова, що до сукупного доходу сім’ї не входить вартість безоплатно отриманих путівок на санаторно-курортне лікування, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації і суми, виплачені фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Дещо по-іншому відтепер розраховуватимуть сукупний дохід і пенсіонерам та тимчасово непрацюючим категоріям громадян.

– Пакет документів для отримання цього виду державної допомоги не змінився, то ж, якщо краяни не зможуть без значного збитку для свого сімейного бюджету самотужки заплатити за надані житлово-комунальні послуги, хай навідаються в органи соцзахисту. Ми завжди докладно проконсультуємо та реалізуємо їх право на отримання субсидій.


Повернутися
13.10.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...