АНЕКДОТИ №86

— Рабиновичу, вчора в театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всi на неї озиралися. У неї грип?
— Ні, у неї нова сукня!

**

У мене найромантичніший чоловік на світі! Він так плакав, коли на капоті його машини я надряпала серце.

* * *

Чоловік каже дружині:

— Справжній чоловік повинен хоч раз на тиждень не ночувати вдома!

Дружина не розгубилася:

— Правильно, щоб іншому справжньому чоловікові було де переночувати!

* * *

На ринку продають чорницi, кориснi для зору!

Коли дивишся на ціну, зір сам по собi відновлюється.

**

У сільський РАЦС приходить жінка реєструвати дитину.

— Хто батько?

— Василь iз Чорнівки.

— На цьому тижні — Зінька з Соснівки, Манька з Волобуївки, тепер ось ви з Семенівки. І в усіх батько — Василь iз Чорнівки! І як це в нього виходить?

— У нього ж велосипед!

* * *

— Я чув, ти знову одружився?

— Так, з Іркою.

— Так це ж сестра твоєї першої дружини!

— Просто я до тещі вже звик.

**

Суддя запитує в потерпілого:

— Впiзнаєте ви людину, яка викрала ваш автомобіль?

— Після промови захисника я вже не впевнений, чи був у мене взагалі коли-небудь автомобіль.

* * *

Начальник відділу входить у кабінет і кричить на співробітників:

— Я ж сказав: під час роботи палити забороняється!

— А хто працює?

**

Політик помер і потрапив на небеса. Там його зустрів Апостол Петро і сказав. «Вибір буде за вами — в рай чи в пекло». Політик увійшов у ворота пекла й опинився на зеленій галявині для гольфу. Поруч — розкiшний нічний клуб, з якого вийшли його колишні колеги та друзі. Було весело. Але день минув, і політику довелося знову повернутися до воріт Раю. У Раю теж було непогано: чудові сади, лунають гарні пісні. Нарешті підійшов Апостол Петро, щоб дізнатися його остаточний вибір.

— Я вибираю пекло!

Коли вони прийшли, політик був вражений: гольфу немає, клубу теж, друзі варяться в котлах.

— А що сталося? Вчора тут було так класно!

— Учора була передвиборча кампанія, а сьогодні ти проголосував!

**

— Ребе, а що таке витік мізків?
— У твоєму випадку, Сьомо, це нежить.

**

Давиде Марковичу, щоб ви знали — жінки ніколи не старіють! Це в чоловіків зір псується.

* * *

Моня був одружений двiчi й обидва рази невдало. Перша дружина від нього пішла, а друга — ні.

* * *

— Фімо, мої співчуття! Кажуть, у тебе теща померла? Боже, яка була жінка! Напевно, з серцем що-небудь?

— Ні. Вдавилася бутербродом iз чорною ікрою, коли французький коньяк закушувала.

— Що ви кажете. Яка красива смерть!

* * *

— Семене Марковичу, що ж усе-таки штовхнуло вас на пограбування ювелірного магазину?

— Так на вітрині було написано: «Панове, не пропустiть свiй шанс».

**

— Ну що? До тебе чи до мене?
— І чого ви вирішили, що я погоджуся?
— Давайте поглянемо правді в очі: заради чого ще 35-річна жінка може прийти на виставку карбюраторів?


Повернутися
08.10.2016
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.