ЧОГО ВРЕДНИЙ? БО.. НЕ СПАВ!

Діти, які мало сплять, мають зайву вагу та нестабільну поведінку

«У сні дітки ростуть, тож гарних снів і на добраніч», — після вечір­ньої казки каже мама малюку. За висновком лікарів, діти, які мало сплять, можуть мати проблеми з поведінкою і зайвою вагою. Про важливість денного і нічного відпочинку для  дитячого організму педіатри говорять давно.

 Недавно медики з Університету Окленда в Новій Зеландії обстежували здоров’я 600 дітей у зв’язку з тривалістю їхнього сну протягом чотирьох періодів: коли дітям було декілька місяців, коли виповнився рік, у три з половиною роки і в семирічному віці.

 Середній час сну, за висновком дослідників, становив 10 годин. Улітку та у вихідні дні тривалість сну була коротшою на півгодини, взимку малюки спали на 40 хвилин більше.

 Медики з’ясували закономірність: діти, які спали менше дев’яти годин на добу, мали зайву вагу і збільшення жирової тканини тіла на 3%. Водночас педіатри зауважили, що короткий дитячий сон був пов’язаний з емоційними розладами та нестабільною поведінкою.

 Учені також виявили закономірність між якістю сну дитини та мікрокліматом у сім’ї. І дійшли висновку: що частіше батьки сваряться при дітях, то гірше ті сплять. А коли дитина безуспішно намагається заснути, раз у раз прокидається і не спить через галас або спить, але тривожним сном, це впливає на увагу і здатність до навчання.

 Крім того, лікарі давно помітили, що діти, які ростуть у конфліктних сім’ях, більш схильні до розладів поведінки і неврозу.


Повернутися
08.10.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...