МЕДОМ ПОМАЖЕМО, КУКУРУДЗОЮ ДОВАЖИМО

Перший крок, що поліпшує позиції сільськогосподарських виробників України на ринках ЄС, зроблено, повідомила європейський комісар із питань торгівлі Сесілія Мальмстрем під час зустрічі з міністром агрополітики Тарасом Кутовим.

«Це дуже вигідна пропозиція, і вона допоможе покращити ситуацію на ринку», — вважає єврокомісар. Як зауважив Тарас Кутовий, позитивна динаміка до збільшення частки ЄС у загальній торгівлі сільськогосподарською продукцією — закономірний результат послідовної роботи. Не всі очікування міністерства й українських виробників відображені у пропонованому збільшенні, але воно сьогодні дає можливість наростити обсяги торгівлі в рамках квот з ЄС додатково майже на 200 мільйонів доларів.

Наразі частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції становить 33,9 відсотка.

Збільшення квот на аграрну продукцію, яка поставляється на ринок ЄС, активно обговорювалося під час щорічного аграрного діалогу Україна—ЄС 22-23 червня у Брюсселі та мало продовження у технічному опрацюванні сторонами.

Згідно з прийнятим рішенням, українські виробники сільськогосподарських товарів отримають додаткові квоти на кукурудзу, пшеницю, мед, крупи, оброблені томати, всього на 195 мільйонів 950 тисяч доларів США.

Пропозиція європейської комісії про збільшення існуючих квот на окремі види сільськогосподарської продукції для розширення доступу до європейського ринку деяких позицій українських товарів на додаток до поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі діятиме протягом трьох років. Вона також має бути ухвалена Європарламентом та країнами-членами ЄС.

 

 

Продукція Збільшення квоти тонн Збільшення квоти орієнтовно — тисяч $

Мед 3 000 6 500

Крупи, оброблене зерно 7 800 3 100

Оброблені томати 5 000 4 600

Виноградний сік 500 650

Овес 4 000 600

Пшениця, борошно 100 000 16 500

Кукурудза 650 000 110 000

Ячмінь  350 000 55 000

Усього 196 950

 

Дані прес-служби Мінагрополітики.


Повернутися
08.10.2016
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…