УКРАЇНЦІВ НЕ БУДЕ КОМУ ЛІКУВАТИ?

У пошуках кращого життя наші медики масово виїжджають за кордон.

У Польщі медсестра заробляє 700-800 євро. У Німеччині – 2,5 тис. євро.

За інформацією Українського лікарського товариства, торік з України емігрувало 7 тис. лікарів. Це — приблизна цифра, бо реєстри лікарів формують самоврядні лікарські організації, а не Міністерство охорони здоров’я, тому зведених даних немає. Скільки українських медсестер працевлаштувалось за кордоном, взагалі не відомо.

Більшість наших медиків виїжджає до Польщі. Це — близько, мову нескладно вивчити, робочих місць не бракує (польські лікарі і медсестри, після того як їхню країну прийняли у ЄС, “розбіглися” по більш заможних європейських країнах). Середня заробітна плата працівника медичної галузі в Україні — 3 тис. гривень (19% отримують від 1,5 до 2 тис., а 4% — менше 1400). У Польщі сімейний лікар отримує у середньому 1,8 тис. євро (54 тис. гривень). Наші фахівці настільки затребувані, що поляки навіть беруться навчати їх за свій кошт!

“Польські медсестри стають старшими і йдуть на пенсію. Набір на навчання за цією спеціальністю — невеликий, тож виходить так, що тих, які закінчують роботу, більше, ніж молодих людей, які почали здобувати цей фах”, — описує проблему президент Недержавної медичної опіки Медичного центру НСР у Познані Леслав Ленартович. Дефіцитні кадри планують залучати з України: “Співпрацюємо з фондом, який запрошуватиме українок на навчання у Польщі. Фонд буде покривати витрати, пов’язані з трирічним навчанням на бакалавраті і перебуванні українок у Польщі, яких потім приймемо на роботу у наш госпіталь”.

До кінця цього місяця у Польщу на навчання у Великопольське воєводство поїдуть 35 медсестер з Чернігівщини (14 із них не вдалося знайти роботу за фахом в Україні — перебувають на обліку у Центрі зайнятості). За словами головного лікаря Чернігівської обласної лікарні Андрія Жиденка, “відбирали тих медсестер, за яких не буде соромно перед поляками”, тобто кращих спеціалістів. Головний лікар не виключає, що список медсестер, які відправляться на навчання до Польщі, поповниться.

“Поляки будуть задоволені, якщо хоча би 60-80% з них залишиться там. Але ми сподіваємося, що медсестри повернуться в Україну і будуть тут працювати”, – каже заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова. При цьому зізнається: українські медсестри отримають диплом європейського зразка, який дасть їм право працювати у будь-якій країні ЄС. Зобов’язань повернутися в Україну у них немає. “Шкода, що вони їдуть від нас. Але у нас є проблема знайти для них роботу. У Чернігівській області є чотири медучилища, які щороку випускають фахівців, і працевлаштувати всіх неможливо”, – розповів місцевому виданню “Високий Вал” Андрій Жиденко.

В Україні медсестер навчають за програмою, схожою на ту, яка була у Польщі до запровадження там реформи (у Польщі медичну галузь почали реформувати 15 років тому). Право здійснення професійної діяльності українські медсестри отримують у мед­училищах. У Польщі, щоб працевлаштуватися медсестрою, треба мати ступінь бакалавра (таким дипломом може похвалитися лише 4% українських медсестер).

Міністерство охорони здо­ров’я Польщі пропонувало відновити медичні ліцеї, але медсестри і акушерки виступили проти такої ініціативи. “У Польщі діють стандарти ЄС, які вимагають від медсестер вищої освіти”, – розкритикувала пропозицію МОЗ Польщі голова обласної Ради медсестер і акушерок у Познані Тереза Кручковська.

 

Крім Польщі, українських медиків приваблюють Чехія та Німеччина. За місяць лікар у цих країнах може заробити від 2 до 3 тис. євро (58−87 тис. гривень). Знайома, яка в Україні працювала дитячим неврологом, знайшла у Німеччині роботу за фахом. До своєї мети йшла кілька років. “Треба було підівчити мову на рівень не менш як В2 (рівень незалежного користувача). Це – не так просто, коли є сім’я, під кабінетом – повно пацієнтів і тобі доводиться затримуватися на роботі до пізнього вечора… Вакансію знайшла в Інтернеті. Співбесіда тривала годину. Після двох місяців стажування мені запропонували підписати контракт на п’ять років”.

“Це – трагедія для України, – вважає голова Вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. – За останні два роки у пошуках кращого життя з України виїхало 3,5 млн. українців, і я боюсь навіть припустити, скільки серед них медиків – молодих, перспективних. Якщо у найближчі 2−3 роки нічого не зміниться, система охорони здоров’я в Україні остаточно зруйнується. Багаті будуть лікуватися за кордоном. А хто нас лікуватиме?”.

 

“Дефіцит медиків нам не загрожує, – переконаний президент Міжнародного благодійного фонду “Здоров’я українського народу”, керівник департаменту розвитку Профспілки медсестер Украї­ни Сергій Сошинський. – Наведу приклад: в одній із центральних районних лікарень Львівської області 12 хірургів обслуговують 150 тис. населення. У Канаді, де живуть стільки ж, – один. Стоматологів наші медичні освітні заклади випускають пачками… У Польщі існує палата лікарів і медсестер, яка вирішує, скільки і яких спеціалістів потрібно підготувати. У нас навчальні медичні заклади перетворилися на приватні крамнички – “приймемо всіх на будь-яку спеціальність – тільки би заплатили за навчання”. Як наслідок, формально лікарів у нас багато, а фахівців – мало. Чим вищий у країні ВВП, тим більшу зарплату може запропонувати. У Польщі медсестра заробляє 700−800 євро на місяць (20−23 тис. гривень), у Німеччині – 2,5 тис. (72,5 тис. гривень), у Великій Британії – 3,5 тис. фунтів стерлінгів (117 тис. гривень), в Україні – 50 євро (1,5 тис. гривень). Тому польські медсестри їдуть у Німеччину і Велику Британію, а наші – у Польщу. Як втримати цінні кадри? Ніяк, бо до польських зарплат “доростемо” через 10−15 років (за умови, що будемо вести мудру державну політику). Плануємо реалізувати проект під назвою “I’ll be back” (“Я повернусь”). Будемо відправляти наших медсестер за кордон на 3−5 років, аби вони покращили своє фінансове становище і перейняли європейський досвід, із зобов’язанням повернутися на батьківщину. Такий експеримент успішно проводили у Китаї, на Філіппінах. Наші медсестри будуть сплачувати податки у держбюджет України. Після повернення додому на них чекатиме соціальне житло, яке зможуть придбати за зароблені кошти. Якщо захочуть залишитись за кордоном, то зобов’язані будуть сплатити соціальний внесок на розвиток освіти медпрацівників в Украї­ні. Запевняю: не кожен медик захоче виїхати з України. У нас активно розвивається приватна медицина, за нею майбутнє (страхова не запрацює, поки не виросте ВВП). Операційна медична сестра у приватному медичному закладі отримує 20 тис. гривень. Та, що працює у клініці, – від 4 до 12 тис.”.


Повернутися
08.10.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.