З 1 ЖОВТНЯ СУБСИДІЇ В УКРАЇНІ РАХУЮТЬ ПО-НОВОМУ

  З початком опалювального періоду субсидію може отримати більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують у середньому 15% щомісячного сукупного доходу. Про це каже міністр соціальної політики Андрій Рева і запевняє, що для отримання такої допомоги від держави треба заповнити тільки заяву та декларацію про доходи.

Очікується, що близько дев’яти мільйонів українських родин отримуватимуть субсидії. У Львові ж, де у літній період субсидії отримували понад 102 тисячі громадян,  в опалювальний період ця кількість буде набагато більшою.  Прогнозують, що вона зросте щонайменше на третину.

«Якщо комусь не вийшла субсидія на неопалювальний період, панікувати не варто. Таким родинам у жовтні буде здійснено автоматичний перерахунок на опалювальний період з урахуванням оплати за опалення — централізоване або індивідуальне», — уточнив Андрій Рева.

Сім’я, яка звертається до відділу соціального захисту, подає доходи за попередній календарний рік, а раніше було за три місяці перед зверненням. Тобто у 2016 році враховують доходи за 2015 рік, а заробітну плату — без податку з  доходу фізичних осіб.

Заступник начальника управління соціального захисту, начальник відділу пільг, соціальних допомог та компенсаційних виплат Львівської міської ради Леся Дронь розповіла про інші нюанси нарахування субсидій: «Починаючи з вересня, для пенсіонерів, які не працюють, буде враховуватися розмір пенсії за попередній місяць перед зверненням. Це єдина зміна, яка застосована як виняток, коли не беруться доходи за 2015 рік. При цьому доходи за 2015 рік діляться на кількість місяців, тобто на 12, ділиться на кількість членів сім’ї, тобто визначається середній річний дохід на одну особу, і цей дохід ділиться на подвійний прожитковий мінімум. На сьогодні прожитковий мінімум для основних демографічних груп — 1399 гривень. Тобто він застосовується для визначення частки оплати. І від цього поділу застосовується базовий коефіцієнт — 15%.  Є сім’ї, які сплачують і 5-6%, а є сім’ї, які сплачують 30%, залежно від доходу сім’ї. Зокрема, більші частки плати враховуються для приватних підприємців, бо на їхні доходи враховується три прожиткові мінімуми».

Якщо для споживачів процедуру отримання субсидії спростили, то у працівників відділів соцзахисту роботи побільшало. Леся Дронь поінформувала кореспондента “ВЗ”, що зараз ажіотажу у відділах соціального захисту не спостерігається, але, як каже пані Леся, працівники цих відділів готові до прийому більшої кількості людей. Якщо буде необхідно, то залучатимуть до прийому громадян і тих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості. Оскільки на 75 відсотків зросла вартість теплопостачання, то по допомогу від держави починають звертатися ті, хто раніше не звертався по субсидію.

Є різні можливості звернення. Зокрема заяви і декларацію можна надіслати до органів соціального захисту в електронному вигляді за допомогою електронного цифрового підпису, а також на електронну скриньку. Після такого звернення ви протягом 30 днів повинні прийти в відділ соцзахисту і підписати заяву і декларацію. Можна також записатися на прийом у відділ соціального захисту через Інтернет або телефоном.

Посадовці застерігають: перед тим, як звертатися по субсидію, добре проаналізуйте, що купували за 12 місяців перед зверненням по субсидію. Бо у 194 випадках припинили надавати житлові субсидії, і сума зайво наданих субсидій становить 1 мільйон 78 тисяч гривень. «Це дуже велика сума, і ми готуємо судові позови, бо мешканці при зверненні не інформували, що здійснювали разову покупку понад 50 тисяч грн.», — кажуть посадовці.


Повернутися
08.10.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...