Можуть “сісти” на 8 років, бо не дали техніку військомату

Аграрне підприємство Гусятинського району не віддавало техніку на війну. За це нині його керівників можуть позбавити волі.

Протягом 2014 та 2015 років не виконувало зведені наряди на поставку автомобільної техніки для потреб Збройних Сил України. Посадовці не передали військовому комісаріату транспортні засоби, які перебували на балансі організації, порушивши положення ст. 21 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію,  йдеться в повідомленні сектору взаємодії зі ЗМІ та громадськістю УСБУ в Тернопільській області.

Дані внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кажуть, аргарії перешкоджали мобілізації, а це злочин. Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Нагадуємо, що протягом 2015 року Тернопільським УСБУ було викрито ще три аналогічні випадки ігнорування вимог Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію посадовцями місцевих підприємств. Кожний із виявлених фактів протиправної діяльності перевіряються органами внутрішніх справ у рамках окремих кримінальні проваджень.

 

Повернутися
09.04.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.