9 ПОВСЯКДЕННИХ ЗВИЧОК, ЩО РУЙНУЮТЬ ВАШ МОЗОК

Щодня ми стикаємось зі звичками, які негативно впливають на роботу мозку. Всесвітня організація здоров’я виділила декілька таких найбільш поширених і небезпечних звичок.

1. Відсутність сніданку

Люди, які з тих чи інших причин відмовляються від сніданку, мають нижчий рівень цукру в крові. Після ночі без їжі це може призвести до нестачі поживних речовин у мозку. Якщо не снідати тривалий час, це може призвести до дегенерації мозку.

2. Переїдання

По-перше, переїдання, що призводить до зайвої ваги, впливає на ваше почуття гідності. А по-друге, переїдання може спричинити затвердіння артерій головного мозку, що знизить ваші розумові здібності.

3. Куріння

Від куріння, кажуть медики, мозок починає "зсихатись". Також куріння вважають однією з причин хвороби Альцгеймера.

4. Зловживання цукром

Цукор є майже у всьому, що ми споживаємо. При цьому. Тому, якщо цукор вживати часто, це порушує здатність організму засвоювати білки та поживні речовини, що призводить до проблем з роботою мозку.

5.Перебування в офісі при зачинених вікнах

Для повноцінної роботи мозок потребує кисню. Тож погано провітрене закрите приміщення призводить до зменшення ефективності мозку.

6. Недосипання

Тривале перебування без сну прискорює відмирання клітин мозку. Також, коли людина спить, то відпочиває й мозок.

7. Робота під час застуди

Коли організм хворіє, то всі "резерви" кидає на боротьбу із застудою. Відтак, усі інші органи працюють гірше. Втому, якщо ви намагаєтесь працювати під час хвороби, то будьте готові, що продуктивність мозку дуже знизиться.

8. Відсутність позитивних думок

Якщо мозок не наповнювати новими і позитивними думками, то він просто почне “стискатися”.

9. Нечасте спілкування

Розмовляючи з людьми, мозок розвивається. Особливо корисні є інтелектуальні розмови, які зміцнить мозок.


Повернутися
22.09.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...