ІНФЕКЦІЇ ПЕРЕМАГАЮТЬ?

За даними ВООЗ, три чверті населення Землі – люди зі зниженим імунітетом, хронічними недугами у стадії ремісії, у стані передхвороби, коли патологічний процес уже розвивається, але клінічно ще не проявився. На думку фахівців, імунітет сучасної людини на 10-20% залежить від її генетики, на 8-12%  — від рівня медицини, на 10-20% – від стану довкілля і на 50-70% – від способу життя.

          Початок ХХІ століття ознаменувався безпрецедентним зростанням інфекційної патології. З одного боку, це відбулося за рахунок повернення раніше «переможених» інфекційних хвороб (дифтерія, туберкульоз тощо). З другого боку, величезного значення набули так звані інфекції ХХІ століття — хламідії, мікоплазми, герпес, цитомегаловірус, токсоплазми та цілий ряд інших інфекційних захворювань.  Наша імунна система внаслідок стресів, поганої екології починає давати збої, у той час як бактерії та віруси у процесі власної еволюції, навпаки, виробили імунітет до різного роду антибіотиків та інших медикаментів. Стан здоров’я батьків впливає і на здоров’я їхніх дітей. І уже зараз 40% дітей народжуються хворими, замикаючи це коло… Патологічне бажання позбутися  бактерій призвело до того, що імунна система людини слабшає.

Домашні тварини стають джерелом 75 відсотків нових хвороб людини. Складений ученими список нових патологій включає 156 найменувань, із них 114 захворювань викликані вірусами, бактеріями і паразитичними грибками, що людство дістало від тварин: токсоплазмоз (передається від кішок і може викликати ураження головного мозку), лептоспіроз (передають кролики, морські свинки, хом’яки), орнітоз (розносять птахи), сальмонельоз (винні змії і птахи).

Дослідники встановили: чим частіше людина користується антибактеріа­льними засобами, тим частіше хворіє. Характерно, що  на астму й алергії найменше хворіють жителі злиденних африканських країн. Через глобальне потепління в Європі спостерігається швидке поширення екзотичних хвороб, наприклад, таких, як нільська лихоманка. «Хмари» комарів проникають на континент у літаках, на торговельних суднах. Захворювання мають назви «вантажна малярія», «пересадна лихоманка», «аеропортне поширення»…

З найновіших світових повідомлень щодо екзотичних інфекційних  захворювань — вірус Зіка, який ВООЗ  уже  оголосив «надзвичайною ситуацією для країн Латинської Америки та  глобальною загрозою світового масштабу». На думку медиків,  хвороба має «пандемічний потенціал». Вірус уже виявили у 21 краї­ні Карибського басейну, Північної і Південної Америки. На сьогодні відомо, що вірус Зіка  уже дістався  Португалії, Фінляндії, Німеччини та Польщі. Всі носії вірусу недавно відвідували країни Латинської Америки. Найбільшу загрозу вірус несе немовлятам, кажуть дослідники, саме його вважають причиною народження тисяч дітей із недорозвиненим мозком  (матері заразилися вірусом під час вагітності). Вакцини і ліків від вірусу Зіка наразі не існує.  Експерти в галузі охорони здоров’я заспокоюють, що у Європі у холодну пору року можуть фіксуватися лише поодинокі випадки зараження: вірус не здатний поширюватися при холоді, оскільки комарі, які його розносять, не здатні в таких умовах розмножуватися. Проте інфекцію можуть отримати особи, які перебувають в екзотичних країнах, і привезти її в Україну — знову ж приклад «аеропортного поширення».

У світі на сьогодні описано понад 2,5 тис. збудників інфекційних захворювань. Однак вакцинами людина не може захиститися від всіх хвороб. За даними ВООЗ, за останні 30 років у світі було зареєстровано понад 30 нових високозаразних захворювань, для деяких ще  немає засобів лікування та профілактики. Вчені прогнозують  подальше зростання кількості збудників, – вони з’являтимуться  із зміною кліматичних умов. Науковці сумно жартують, що мікроорганізми швидше вчаться пристосовуватися до слабкостей людського імунітету, аніж людство  виробляти вакцини.


Повернутися
20.09.2016
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...