ТЕРНОПІЛЛЯ ІМПОРТУЄ РИБУ І ДОБРИВА

Понад 537 млн грн митних платежів уже перерахувала до бюджету Тернопільська митниця Державної фіскальної служби (ДФС).

Про це повідомили у Відділі організації роботи Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) в області (докладно читайте ТУТ і ТУТ – прим.).

    Протягом 8 місяців цього року до бюджету перерахували 537,5 млн грн митних платежів, – уточнюють на митниці. – Це – на 62,3 млн грн, або 13,1% більше, порівняно із аналогічним періодом минулого року.

Відтак до бюджету надійшло 490,7 млн грн податку на додану вартість (ПДВ), 42,4 млн грн мита, 3,2 млн грн акцизного податку і 1,2 млн грн – плати за здійснення митних формальностей та інших платежів.

    Товарами, при митному оформленні яких сплатили найбільше митних платежів, були зернозбиральні комбайни, бурякозбиральні та інші машини і механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, а також – свіжоморожена риба, мінеральні добрива із вмістом трьох поживних речовин, – підсумовують митники.


Повернутися
20.09.2016
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...